Товстюк Корній Денисович

Біографія

Корній Товстюк народився 22 березня 1922 р. у селі Мамаївці (Кіцманського району Чернівецької області у родині заможних буковинських селян Дениса Георгієвича Товстюка та Февронії Юріївни (з роду Мотрович). 1929–1933 рр. – навчався у початковій школі рідного села Мамаївці.

У 1933 р. у віці 11 років вступив до Державного ліцею Великого воєводи Міхая у м. Чернівці У 1941 р. закінчив 10 клас у цьому навчальному закладі, реформованому на той час у середню школу (тепер – чернівецький ліцей № 5 «Оріяна».

Корній Товстюк з дружиною Оксаною і дочками Корнелією та Наталею.Чернівці, 1959 р.

1941–1943 р. – брав участь в українському визвольному русі, як член ОУН Буковинського куреня. В цей час виїхав до Києва, де й відбулося знайомство К. Товстюка зі знаковими постатями національно-культурного життя України того часу – Олегом Ольжичем, Оленою Телігою.

У липні 1943 р. – був арештований гестапо, перебував у київській тюрмі по вул. Володимирській, 33. Разом з іншими українськими полоненими вдалося здійснити втечу. Переховувався у селі Топорівці (сьогодні – Городенківської громади Коломийського району), вчителював у сільських школах Буковини – Валяві, Дубівцях, Ставчанах .

1945 р. – вступив до Чернівецького державного університету на фізико-математичний факультет. 1953 –1956 рр. – аспірант на кафедрі експериментальної фізики цього ж університету, захистив дисертацію на тему «Квантова теорія напівпровідників типу Ge». 1956–1968 рр. – керував кафедрою фізики напівпровідників Чернівецького державного університету. У цей час захистив докторську дисертацію на тему «Особенности зонного спектра и механизмов рассеивания в анизотропных и непараболических полупроводниках».

У 1968 р. Товстюк став організатором першої у СРСР проблемної лабораторії з фізики напівпровідників.

На кафедрі й у лабораторії сформувалося гроно науковців, учнів К. Товстюка: М. Гавалешко, І. Раренко, А. Савицький, П. Старик, Й. Стахіра, Я. Буджак, О. Борець, Д. Берча та інші.

Кінець 60-х рр. ХХ ст. в історії України окреслених посиленням українофобії та репресій за патріотичні переконання. Корній Товстюк, який відкрито демонстрував свої національні погляди, пережив гоніння влади і звільнення із посад, котрі обіймав у Чернівецькому університеті.

1968 р. переїздить до Львова, очолює кафедру теорії твердого тіла у державному університеті імені Івана Франка. Це період тісного знайомства та співпраці із науковцями – Ігорем Юхновським, Іваном Вакарчуком, Юрієм Рудавським.

У вересні 1969 р. Корній Товстюк повернувся у Чернівці. Протягом 1969 – 1990 рр. організував і керував Чернівецьким відділенням Інституту напівпровідників Академії наук УРСР, робота на чолі якого дозволила йому брати участь у створенні електронної промисловості України. Чернівецьке відділення Інституту напівпровідників Академії наук УРСР складалось із 2-х великих проблемних лабораторій, теж організованих К. Товстюком: лабораторії Міністерства оборонної промисловості СРСР та Міністерства Авіапромисловості СРСР.

Науковий інтерес ученого поширюється в галузь кореляційної термодинаміки. Очолювані ним лабораторії стають визнаними технологічними центрами, у яких розроблялись нові методи електроніки і фотоелектроніки у теорії і практиці. Основні досягнення цих лабораторій відображені у монографії К. Товстюка «Напівпровідникове матеріалознавство».

Розробки Чернівецького відділення Інституту напівпровідників Академії наук УРСР за ініціативи К. Товстюка зумовили розвиток і організацію електронної промисловості у Чернівцях (зокрема, 2 великі заводи «Кварц» та «Гравітон»).

За проукраїнські погляди К. Товстюка усунуто з посади очільника Чернівецького відділення Інституту напівпровідників Академії наук УРСР. Приводом стала екологічна катастрофа у Чернівцях 1988 р. Незважаючи на протести і спростування багатьох авторитетних інституцій: Інститут молекулярної генетики (Москва), Інститут судової медицини імені В. Сербського АМН СРСР, Інститут колоїдної хімії і хімії води АН УРСР, комісія МОЗ України та ін., екологічне лихо, від якого постраждали діти у Чернівцях приписали витоку талію, дослідницькі експерименти з яким проводились на той час під керівництвом Товстюка. Згодом стане відомо, що кампанія, яку розгорнуто в той час супроти Корнія Товстюка, була замовницькою і свідомо дискредетаційною, і що отруєння людей відбувалось через перевищення в рази хімічного елемента бору, до якого Інститут напівпровідників у Чернівцях причетності геть не мав. Однак, Товстюк з родиною змушені були залишити Чернівці, рятуючись від замовного інкримінування.

1991 р. – Корній Товстюк переїжджає до Львова і стає завідувачем Львівського відділення відновлювальних джерел струму Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР.

1995 р. – професор кафедри напівпровідникової електроніки Державного університету «Львівська політехніка». У цей час головує у Спеціалізованій вченій раді із захисту докторських дисертацій у Львівській політехніці.

Дружина – Оксана Федорівна Товстюк (з роду Олексіївих), – дочка священника, з якою Корній Товстюк познайомився 1943 р. Була однодумицею і вірною сподвижницею у суспільно-громадській діяльності чоловіка, членкиня ОУН і Союзу Українок. Подружжя виховало двох доньок – Корнелію і Наталію. 16 вересня 2004 р. – відійшов у вічність Корній Товстюк. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Наукова робота

Найбільш видатні наукові здобутки Корнія Товстюка здійснені в галузі напівпровідникового матеріалознавства – це і створена ним наукова школа, і значні теоретичні та практичні результати. Плідна праця науковця над зміною від конструкційних до функціональних матеріалів була актуальною тоді і відображає сучасні світові тенденції. Шаруваті кристали, над якими багато працював К. Товстюк із своїми учнями та у співпраці з іншими науковцями, є підґрунтям для отримання нових так званих 2D-матеріалів, які володіють незвичайними структурами і незвичайними властивостями.

Науковий інтерес Корнія Товстюка з часом зміщується з ізотропних до анізотропних, непараболічних напівпровідників. Створена ним модель нееквівалентних електронних долин відіграла вагому роль у розвитку теорії та прочитанні експериментальних даних у анізотропних напівпровідниках і спричинилась до розвитку напівпровідникового матеріалознавства. Разом із своїми співробітниками розвинув експериментальний напрямок досліджень магнітних гальваномагнітних, оптичних характеристик анізотропних напівпровідників, зокрема магнітної сприйнятливості та ядерного магнітного резонансу.

Корнієві Товстюкові, як фахівцю з фізики напівпровідників, притаманні якості фізика-теоретика, фізика-експериментатора, фізика-технолога. Учений першим підійшов до проблеми технологій складних напівпровідників з урахуванням кореляцій між фононами, носіями струму і домішками, завдяки чому було створено новий напрям у напівпровідниковому матеріалознавстві. Доробок К. Товстюка є вагомим у сфері досліджень структури зонного спектру, станів домішок, вивчення магнітних, оптичних, п′єзоелектричних явищ, а також у дослідженнях специфічних явищ, притаманних напівпровідникам із вузькою забороненою зоною.

Серед досягнень К. Товстюка Львівського періоду початку 90-х рр. ХХ ст. відзначають відкриття об′ємного акумуляторного ефекту в шаруватих структурах.

Окрім теоретичної фізики продовжує тематику розробки високопотужних конденсаторів. Зокрема, у співпраці з іншими науковцями, розробив прилад, який за допомогою електричного конденсатора накопичує електричну енергію, отриману від сонячної батареї. Вчений, разом з групою однодумців, створив наукові основи технології нового покоління високоємних акумуляторів, які, запатентовані й сертифіковані, були впроваджені у виробництво.

Корній Товстюк під час наукового візиту до Токійського університету. Японія, 1994 р.

Як вчений-дослідник, Корній Товстюк приділяє велику увагу впровадженню результатів у практику. Під його керівництвом було виконано близько 40 госпдоговірних робіт загальною вартістю майже 4 млн. крб..

Із науковими доповідями на міжнародних конференціях та з метою перспективи впровадження новітніх розробок, над якими працював К. Товстюк та коло його однодумців, вчений здійснює низку закордонних поїздок: Париж (Франція, 1961 р.), Грузія (1979 р.), Токіо (Японія, 1994 р.), Едмонтон (Канада, 1995 р.) та ін.

Учений опублікував 102 наукові роботи. Під науковим керівництвом К. Товстюка підготовлено і захищено 59 дисертацій та відбулися захисти докторських дисертацій грона нового покоління науковців: С. Мельничук, З. Ковалюк, В. Літвінов, Я. Бобицький, Б. Лукіянець, Є. Никонюк, В. Бурдейний, В. Дугаєв, В. Манассон, Д. Берча та ін.

Громадська діяльність

Корній Товстюк мав свідому проукраїнську позицію та активну суспільно-громадську діяльність протягом усього життя.

Молодим юнаком, у віці 18 р., Товстюк вступив у ряди ОУН (Буковинський курінь), який дислокувався до Києва. У 1941 р. Корній Товстюк був провідником ОУН у Дарницькому районі Києва, водночас, завдяки чудовому знанню кількох європейських мов, серед яких і німецька, був змушений працювати перекладачем у німецькій поліції в Києві .

За дорученням проводу ОУН кілька разів приїжджав до Львова. Згодом, у важкі часи 60–70-х рр. ХХ ст. допомагав репресованим побратимам по ОУН, які повертались з більшовицьких концентраційних таборів. Доклав багато зусиль для державного визнання ОУН і УПА, для належного пошанування діячів українського спротиву.

За спогадами друзів і близьких, Корній  Товстюк чудово знав історію України, її фольклорно-пісенне надбання і часто на лекціях чи дружніх зустрічах науковців уміло передавав свої знання наступним поколінням. Невід′ємним елементом його появи на громадських заходах була вишивана сорочка. У 1988 р. К. Товстюк разом із дружиною Оксаною Федорівною долучилися до роботи Українського товариства «Просвіта» у Чернівцях і Мамаївцях.

1989 р. – бере активну участь в організації Буковинського крайового братства імені Андрія Первозданного у м. Чернівці. Як голова братства, налагодив тісну співпрацю з державними, громадськими структурами, з представниками УПЦ. Зокрема, К. Товстюк (у співпраці із своїм заступником, С. Мельничуком, сином православного священника) запропонував ректорату ЧДУ відродити філософсько-теологічну освіту.

У лютому 1989 р. Корній Товстюк бере участь в установчій конференції Товариства української мови імені Т. Шевченка у Києві, яке очолив поет Д. Павличко. Учасники цього заходу провадили активну суспільно-громадську діяльність, що передувало відновленню Української держави 1991 р.

1989 р. Корній Товстюк вступив до Української республіканської партії. 1993 р. – голова Ради ОУН на ХІІ великому Зборі. Того ж року, за ініціативи К. Товстюка впорядковують могили членів Проводу ОУН Я. Барановського та Р. Сушка на Личаківському цвинтарі у Львові. Корній Товстюк тісно співпрацював із членами Гельсінської спілки у Львові.

За активної ініціативи Товстюка у 1994 р на вул. Личаківській у будинку в якому гестапо арештувало О. Ольжича, відкрито меморіальну дошку цьому славетному українському політичному діячеві і поетові. 1995 р. – організовує та очолює Львівське обласне відділення фундації імені О. Ольжича.

Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. співпрацював із часописами «Українське слово», «За вільну Україну», «Універсум» та ін., де публікував власні статті, у яких порушував різні теми суспільно-політичного життя та своє бачення української державності.

Літературна творчість

Початок формування поетичної майстерності Товстюка припадає на 1941–1943 рр. – час, коли на українську землю падає подвійний тягар: боротьба з комуністичним радянським режимом та події Другої світової війни.

У квітні 1944 р. написав першу збірку поезій «Лірник», яка була підготовлена до друку самвидавом на Городенківщині (Буковина).

Обкладинка видання поеми-збірки «Хресна дорога».  1999 р.

Корній Товстюк, попри свою фахову визначеність і зреалізованість як талановитий науковець-фізик, постає в галузі поетичної творчості теж цікавою, зовсім не аматорською, особистістю. У друкованій творчій спадщині Корнія Товстюка – дві книги поетичних творів, різних за жанровим і формотворчим вирішенням. У 1995 р. коштом автора видано збірку поезій «Марія», а у 1999 р. Фундація імені О. Ольжича видає його поему-збірку «Хресна дорога». До обидвох книг К. Товстюк подає цінні передмови, сутнісні для розуміння авторського світогляду, ідеології, громадянської позиції. Ці передмови, на загал, є ключем до розуміння, в якій площині потрібно відчитувати поетичне слово поета-патріота.

По-сучасному гостро звучать зі сторінок книг Корнія Товстюка теми особистої відповідальності, національної свідомості, етноцентризму, глибинної предковічної любові до батьківської землі та інші, що розкривають проблему утвердження національної ідентичності українців. Сміливо, як на ті непрості часи – жорстокі репресії комуністичного режиму, – порушує Автор порушує питання мови-як буття нації, історичних національних уроків, громадянської позиції морального і фізичного спротиву московському тоталітаризму.

«Москва стоока добре стежить

За всім, що діється у світі,

…….

Кому наручники надіти,

Кому який пришити ..ізм!

Штиками «правди» нас учили

Змінивши волю на насильство.

Військами владу насадили,

Знущанням, висилкою, вбивством!» ( «Москва», 1981, зб. «Марія»). Колишній член ОУН, Корній Товстюк усе життя послідовно попри небезпеку переслідувань, відстоює потребу самостійності України через боротьбу та збереження духовних цінностей.

У 1985 р. він пише «Декальог» (10 Заповідей, які були ідеологічним прапором боротьби героїв-оунівців), творчо переробляє,, опоетизовує настанови-заповіді, зберігає при цьому елементи мотто поета Р. Чайковського, свого побратима по героїчній боротьбі:

Обкладинка збірки поезій «Марія». 1995 р.

«Збудуй церкви, святині, храми,

Верни свої завзяття й дух,

І до культури мови шану,

Бо тільки в них – наш поступ, рух»

(«Декальог», 1985, зб. «Марія»).

Символ Церкви стає в багатьох письменників, зокрема і в К. Товстюка, тотожністю України, її християнської суті. Творчість Корнія Товстюка, набуває високості індивідуального звучання передусім своєю ідеологічною, політичною складовою. «Якщо центром Товстюкового всесвіту, його найболючішою раною і національною гордістю є Україна. То Духовним джерелом ідейно-художньої естетики автора є потужний імператив – Тарас Шевченко: поетична творчість Корнія Товстюка наснажена Шевченковими заповітами, образами, ідеями». На шліфування поетичної майстерності та світоглядних засад К. Товстюка справили вплив й інші видатні культурологічні особистості української нації. Автор філігранно вплітає в свою поезію натяки чи робить наближення до творчості знаних поетів. Корній Товстюк був широко обізнаним в літературнім аспекті, з глибокою ерудицією, з поетичним талантом, знав і цінував національну літературу.

Нагороди, відзнаки та членство

1970 р. – Ювілейна медаль «За доблестный труд».

1973 р. – відзнака наукової діяльності К. Товстюка Державною премією УРСР у галузі науки і техніки.

1978 р. – присудження звання члена-кореспондента АН УРСР.

1984 р. – медаль «Ветеран труда»

1994 р. – Корнія Товстюка обирають Соросівським професором у знак визнання за видатний внесок у світову науку.

2001 р. – відзнака Державною премією України у галузі науки і техніки.

2002 р. – Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича присвоїв Корнієві Товстюкові звання Почесного доктора університету.

Бібліографія Корнія Товстюка

(с) Дану статтю підготувала дослідниця науково-історичної групи, бібліотекар Барна Ірина.