Переключити меню
Toggle preferences menu
Переключити особисте меню
Ви не увійшли до системи
Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви внесете будь-які редагування.

Геодезія і астрономія

Матеріал з Історія Львівської політехніки в особистостях
"Астрономічний щорічник" (колаж)

Львівська геодезична школа — одна з найстаріших наукових шкіл у Центрально-Східній Європі. Її корені сягають середини XIX ст., коли в стінах Технічної академії у Львові (Львівської політехніки) почали формуватися перші кафедри, де викладалася практична геометрія, астрономія та мірництво. Від самого початку цей напрям вирізнявся високим рівнем наукових досліджень і підготовки фахівців, чиї досягнення лягли в основу розвитку геодезії Польщі, України та інших європейських країн.

Початки Львівської геодезичної школи

Одним із засновників Львівської геодезичної школи став професор Ігнацій Лемох (1802–1875), який був вихованцем Карлового університету (Прага) й Віденського університету та автором підручника „Lehrbuch der praktischen Geometrie” (1849, 1857). Ігнацій Лемох започаткував у Технічній академії викладання практичної геометрії та мірництва, заклавши фундамент для подальшого розвитку геодезії як науки.

Перший репер Львова — пам'ятна таблиця на честь Домініка Зброжека (Forgotten Galicia), 1880 р.

Його діяльність продовжив професор Домінік Зброжек (1832–1889), який став першим завідувачем кафедри геодезії та сферичної астрономії (1871) та засновником і першим керівником астрономічної обсерваторії (1877) у Вищій технічній школі у Львові (Львівській політехніці). Домінік Зброжек розробив першу нівелірну мережу Львова. Одним із перших розпочав у Львові наукові дослідження в галузі астрономії, геодезії та метеорології.

Нівелірна мережа м. Львова, створена Домініком Зброжеком.

Розвиток геодезії в кінці XIX — на початку XX століття

На зламі XIX – XX ст. Львівська геодезична школа отримала новий імпульс до розвитку завдяки діяльності: Вацлава Ласки (1862–1943) – засновника і керівника сейсмологічної станції Вищої технічної школи у Львові; Северина Відта (1862–1912) – співавтора посібника з кадастру "Wyklady katastru i ustaw mierniczych" (1909) та їхнього учня, професора Владислава Войтана (1876–1936). Вони значно розширили наукові горизонти геодезії, а також спричинилися до поширення серед громадськості інформації про кадастр.

Продовжувачем традицій Львівської геодезичної школи був Каспер Вайґель (1880–1941), очолювана ним кафедра геодезії (1912–1941) стала провідним науковим центром. Каспер Вайґель був ініціатором впровадження новітніх методів у геодезії, зокрема застосування фотограмметрії, трилатерації та інтерферометрії. Його смерть у липні 1941 р. під час розстрілу львівських професорів стала втратою для Львівської геодезичної школи.

У міжвоєнний період Львівська геодезична школа стала центром інновацій у галузі картографії, астрономії та фотограмметрії.

Астрономічна обсерваторія (сторінка кафедри вищої геодезії і астрономії)

Люціан Грабовський (1871–1941) – відомий вчений у галузі наук про Землю (астрономії, геодезії та геофізики).  Його діяльність сприяла міжнародній співпраці та інтеграції й спільному розвитку досліджень між Ягеллонським університетом (Краків) та Львівською політехнікою.

Едмунд Вільчкевич (1891–1946) – був піонером у впровадженні новітніх на той час технологій фотограмметрії в навчальний процес та наукові дослідження. Математик Юзеф Ризнер (1881–1955) – основний спостерігач астрономічної обсерваторії Львівської політехніки, його дослідження стосувалися сферичної астрономії та геодезичних вимірювань.