Юзеф Ризнер
Юзеф Ризнер (Józef Ryzner) (1881–1955) – геодезист, астроном і метеоролог, керівник обсерваторії, викладач Львівської політехніки і Гірничо-металургійної академії у Кракові.
Біографія
Юзеф Ризнер народився 18 березня 1881 року в Пшеворську, місто Пшеворського повіту Підкарпатського воєводства. У 1901 р. закінчив гімназію св. Анни в Кракові. Упродовж 1901–1905 рр. вивчав фізико-математичні дисципліни на філософському факультеті Ягеллонського університету в Кракові. Після завершення навчання у 1905–1906 рр. проходив педегогічну практику, працюючи вчителем математики в Третій гімназії ім. короля Яна ІІІ Собеського у Кракові[1]. Наукову діяльність розпочав у 1907 р. у Краківській астрономічній обсерваторії Ягеллонського університету, спочатку як заступник асистента, а потім як асистент. У цей період він займався метеорологічними дослідженнями, результати яких публікував у журналі «Astronomische Nachrichten».
Також в цей час він проводив вимірювання елементів земного магнетизму, таких як деклінація та інклінція, і опублікував їх у "Resultate der meteorologischen, seismologischen und magnetischen Beobachtungen an der k.k. Sternwarte Krakau" («Результати метеорологічних, сейсмологічних та магнітних спостережень на к.к. Краківська обсерваторія»).
У 1917 р. отримав ступінь доктора філософії в Ягеллонському університеті за роботу «Застосування методу Шустера для виявлення періодичності тиску» («Zastosowanie metody Schustera dla wykrycia okresowości ciśnienia»)[2].
Протягом 1918–1944 рр. він працював у Львівській політехніці.
У 1946 р. переїхав до Кракова, де отримав посаду ад'юнкта на кафедрі вищої геодезії та астрономії Гірничо-металургійної академії (тепер – Гірничо-металургійна академія). Він викладав астрономію, картографію та метеорологію. З 1951 р. виконував обов'язки керівника кафедри вищої геодезії Гірничо-металургійної академії.
Починаючи з 1952 р., окрім звичайних лекцій з астрономії та картографії, він почав проводити лекції з вищої геодезії та геофізики. За педагогічну та наукову роботу доктор Й. Ризнер отримав грошову нагороду в 1952 р. Того ж року він обійняв посаду керівника дослідницького колективу, який працював над проблемами вищої геодезії при кафедрі вищої геодезії та геодезичних розрахунків на факультеті гірничої геодезії Гірничо-металургійної академії. Наказом Міністерства вищої освіти Польської Народної Республіки у 1954 р. його було призначено заступником професора. Юзеф Ризнер – автор низки науково-популярних статей з астрономії, геодезії та метеорології, зокрема опублікованих у журналі «Уранія», «Astronomische Nachrichten»[3].
Юзеф Ризнер помер 21 травня 1955 р. у Кракові, де й був похований на Раковицькому цвинтарі.
Діяльність у Львівській політехніці
У 1918 р. Юзеф Ризнер почав працювати на посаді конструктора в астрономічній обсерваторії Політехнічної школи у Львові, а від 1920 р. був призначений ад'юнктом на кафедру сферичної астрономії та вищої геодезії, де працював під керівництвом професора Л. Грабовського Л. Грабовського[4]. Він також залишався основним спостерігачем обсерваторії та вів роботи в галузі метеорології, астрономії та сейсмології[5].
На кафедрі Ю. Ризнер проводив практичні і лабораторні заняття для студентів шляховиків та водного господарства, читав лекції з метеорології та кліматології на відділах: сільськогосподарському та лісового господарства[6].
У 1925–1934 рр. викладав авіаційну метрологію спочатку на механічному факультеті в конструкторській групі, а згодом на авіаційній секції[7].
З 1939 р. був призначений на посаду доцента Львівського політехнічного інституту. Під час німецької окупації зарахований до особового складу викладачів Державних технічних фахових курсів, де читав лекції з метрології та вищої геодезії.
З 1941 по 1944 рр. керував Обсерваторією і Сейсмологічною станцією Львівського політехнічного інституту[8]. Ю. Ризнер продовжував виконувати астрономічні спостереження. Він проводив візуальні мікрометричні вимірювання яскравих астероїдів і комет, спостерігав за проходженням зірок через диск Місяця та досліджував затемнення Сонця і Місяця, в рамках програми, що передбачала інтеграцію астрономічних обсерваторій Варшави, Кракова та Львова до загальнонімецької програми магнітних, геофізичних та сейсмологічних досліджень. Директором цих обсерваторій став професор Курт Вальтер з обсерваторії в Потсдамі[9]. Під керівництвом Ю. Ризнера, персонал обсерваторії продовжував наукові дослідження, незначно змінюючи роботу установи.
Упродовж 1944–1946 рр. продовжив працювати у Львівському політехнічному інституті, виконуючи обов’язки керівника кафедри астрономії та вищої геодезії.
Нагороди та членство
З 1921 р. – член Товариства прихильників Астрономії (Towarzystwo Milosnikow Astronomii)[10].
1934 р. Юзеф Ризнер був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги за наукову діяльність.
Примітки
- ↑ Spórna Marcin „Sobek pamięta” // II Liceum Ogólnokształcące im. Króla Jana III Sobieskiego w Krakowie URL: https://www.sobieski.krakow.pl/author/dyrekcja/page/2/ (last access: 07.02.2025)
- ↑ Boczar S. Zastępca profesora doktor Józef Ryzner (1881-1955) // Zeszyty Naukowe AGH. 1959. № 17. Seria. Geodezja. № 2, S. 7 ; Prace doktorskie w Zakładzie Klimatologii IGiGP UJ. URL: https://klimat.geo.uj.edu.pl/prace-doktorskie (last access: 07.02.2025)
- ↑ Józef Ryzner // Non Omnis Moriar... Groby profesorów AGH Cmentarz Rakowicki / Hieronim Sieński. Kraków : Stowarzyszenie Wychowanków Akademii Górniczo-Hutniczej im. Stanisława Staszica w Krakowi, 2019. S. 175-176. URL: https://swagh.agh.edu.pl/wp-content/uploads/2021/10/2019_groby_profesorow_sw_agh.pdf (last access: 07.02.2025)
- ↑ Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19. T. 46. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1918. S. 101.; Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1920/21. T. 48. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 76.
- ↑ Wyniki spostrzeżen Meteorologicznych dokonanych w r. 1920 w Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej we Lwowie: z dodatkiem, obejmujacym sprawozdanie z czynnosci Stacyi Seismograficznej ; styczen-grudzien = Resultate der im Jahre 1920 an dem Observatorium der Technischen Hochschule in Lemberg angestellten meteorologischen Beobachtungen; Szkoła Politechniczna. Lwów: Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 6.
- ↑ Астрономія у Львівській Політехніці / Степан Савчук, Любов Янків-Вітковська // Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття: Ч. 2. Львів : Артос, 2020. С. 378 https://books.google.com.ua/books?id=HUxPEAAAQBAJ&pg=PA361&hl=uk&source=gbs_toc_r&cad=2#v=onepage&q&f=false (last access: 07.02.2025) ; Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19 – Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. (1918–1939). Lwów, Т. 46–67
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1925/1926. T. 53. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. S. 69 ; Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1934/1935. T. 62. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. S. 85.
- ↑ Życiorysy profesorów i asystentów Akademii Górniczo-Hutniczej w Krakowie (1919-1964) / red. M. Odlanicki-Poczobutt. Kraków, 1965. S. 177-178. URL: https://books.google.com.ua/books/about/%C5%BByciorysy_profesor%C3%B3w_i_asystent%C3%B3w_Aka.html?id=hSScOy6Hu_QC&redir_esc=y (last access: 07.02.2025)
- ↑ Krawczyk J. Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej // Geodezja i Kartografia. 1991. Т. 15, z. 2. S. 253. URL : https://www.researchgate.net/profile/Jerzy-Krawczyk/publication/331590539_Geodezja_lwowska_w_czasie_II_wojny_swiatowej/links/5c825957299bf1268d453414/Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej.pdf (last access: 07.02.2025)
- ↑ Zajdler L. 50 lat naszego towarzystwa / Ludowik Zajdler // Urania. 1972. № 2. S. 39. URL : https://www.google.com.ua/books/edition/Urania_2_1972/wntnCgAAQBAJ?hl=ru&gbpv=1&dq=J%C3%B3zef+Ryzner&pg=PA39&printsec=frontcover (last access: 07.02.2025) ; Lista członków T.M.A. w styczniu 1923 // Urania. 1923. № 3–4. S. 106. URL : https://www.google.com.ua/books/edition/Urania_3_4_1922/CztmCgAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=RYZNER+J%C3%93ZEF&pg=PA106&printsec=frontcover (last access: 07.02.2025)
Бібліографія Юзефа Ризнера
(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина Франкків.
