Ляскевич Тит
Більше дій
Тит Ляскевич – (1884–1964) – інженер-механік, директор бібліотек Львівської та Сілезької політехнік.
Біографія
Тит (Титус) Ляскевич народився у Львові 1 серпня 1884 р. в сім’ї чиновника залізниці Кароля та його дружини Юзефи, уродженої Яхимовської. Походив зі шляхетської родини з псевдонімом „де Фріденсфельд”.
Початкову освіту Тит Ляскевич здобув у Львові, а у 1904 р. закінчив елітарну середню школу – Хирівський заклад отців Єзуїтів (навчання тут велося за програмою класичної гімназії)[1]. Тит вступив до цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові на машинобудівний відділ. Диплом інженера отримав у 1910 р. Під час навчання, у 1908 р. ще з двома студентами брав участь у підготовці (написання конспектів лекцій, оформлення рисунків і креслень та ін.) до видання курсу лекцій професора Едвіна Гаусвальда «Конструкція машин» («Budowa maszyn») (1909).
Починаючи з 1910 р. Тит Ляскевич працював у Станіславі інженером головних майстерень австрійських залізниць, де займався ремонтом залізничної інфраструктури (водо- та електрозабезпечення).
У роки Першої світової війни, а саме з початком російської окупації Галичини, Тита Ляскевича перевели у підпорядкування управління Південно-західної залізниці. Впродовж 1915–1919 рр. він працював у Києві, згодом – Рибінську (на р. Волга), а далі – Петрограді.
У 1920 р. Тит Ляскевич продовжив діяльність цивільним інженером в Управлінні військового будівництва у Вільно (тепер – Вільнюс) та Варшаві. Протягом вересня 1920 –жовтня 1923 рр. він працював у приватному інженерному кооперативі “Вектор” у Варшаві.
У 1923 р. Тит Ляскевич повернувся до Львова з наміром знайти роботу у Львівській політехніці. У листопаді того ж року Тита Ляскевича призначено на посаду головного бібліотекара у бібліотеку. А у 1933 р., згідно з положеннями нового статуту Тит Ляскевич обійняв посаду керівника (директора) бібліотеки Львівської політехніки.
Тит Ляскевич дописував до професійного журналу “Бібліотечний огляд“ (“Przegląd Biblioteczny”), де порушував питання про штат бібліотечних працівників у вищих навчальних закладах, а також субвенції для бібліотек, у т. ч. на придбання іноземних видань. У 1929 він підготував статтю про бібліотеку Львівської політехніки, де висвітлив етапи її розвитку та сучасний стан.
У 1933 р. вийшла стаття Тита Ляскевича, присвячена проекту створення при Львівській політехніці центру Міжнародної федерації технічної та професійної преси (Międzynarodowa federacja prasy technicznej i zawodowej) – т. зв. Федераційної бібліотеки, яка б мала розміститися у новозбудованій будівлі. Суть функціонування центру полягала в накопиченні понад 4000 фахових періодичних видань з усіх країн, які входили до складу федерації, з метою обміну інформацією між її членами.
Починаючи з 1937 р., упродовж трьох років Тит Ляскевич був редактором періодичного видання “Czasopismo Techniczne” – органа Польського політехнічного товариства у Львові. Як член Дисциплінарної комісії для службовців вищих закладів освіти у Львові він займався також громадською діяльністю, був членом Бібліотечної асоціації Польщі (брав участь у Комісії вищої освіти).
Роки Другої світової війни Тит Ляскевич провів у Львові. Після відступу німецьких військ та відновлення діяльності Львівського політехнічного інституту 29 серпня 1944 р. Тита Ляскевича наказом поновили на посаді директора бібліотеки інституту. Але вже незабаром його було арештовано й “відібрано домашні речі і документи”. Про цей факт свідчать матеріали з особової справи Тита Ляскевича, де повідомляється про те, що його документи були втрачені під час війни. Достеменно не відомо, скільки часу провів Тит Ляскевич за гратами, але у березні 1945 р. було призначено нового директора бібліотеки.
Після реабілітації Титу Ляскевичу “повернуто тільки годинник, а документи й речі – ні. Хоча пройшло декілька місяців”. Про ці події є свідчення у протоколах зборів партійного осередку ЛПІ. На закритих партійних зборах, які відбувалися 4 червня 1945 р., розглядалося питання про встановлення порядку у цій справі[2].
Тит Ляскевич на початку літа 1945 р. виїхав до Кракова, а 27 червня того ж року звернувся з листом до ректора Сілезької політехніки (м. Глівіце) із заявою про “прийняття у штат співробітників Сілезької політехніки на посаду керівника бібліотеки, тобто на посаду, яку мав у Львівській політехніці”[3]. У кінці червня 1945 р. він переїхав до м. Глівіце, де був прийнятий на посаду керівника (згодом – директора) Головної бібліотеки Сілезької політехніки. На цій посаді Тит Ляскевич пропрацював упродовж 11 років, до лютого 1956 р.
Наприкінці 1940-х рр. Тит Ляскевич брав участь у проектуванні нових приміщень бібліотеки, яку було перенесено до будівлі новозбудованого корпусу гірничого факультету. У 1952 р., маючи здобутий у Львові великий досвід, він організував переміщення фондів бібліотеки, яка на той час налічувала близько 40 тис. книг.
Під керівництвом Тита Ляскевича бібліотека поступово ставала важливим центром технічної інформації Сілезької політехніки. У 1956 р. у книгозбірні налічувалося 97 673 одиниць зберігання, у тому числі понад 600 назв журналів.
У 1956 р. керівництво Сілезької політехніки ухвалило рішення скерувати Тита Ляскевича на науково-організаційну роботу в ректорат. Останній період його трудової діяльності – з 1 січня 1957 р. до 31 березня 1958 р. – минув у бібліотеці політехніки. Тут Тит Ляскевич займався обліком й упорядкуванням книжкових зібрань кафедральних бібліотек та літератури, яка зберігалася в окремих наукових підрозділах навчального закладу[4].
Незважаючи на поважний вік у Польщі Тит Ляскевич продовжував громадську діяльність, співпрацюючи з місцевою громадою м. Глівіце.
Помер Тит Ляскевич 4 вересня 1964 р. у м. Глівіце.
Діяльність у Львівській політехніці
2 червня 1923 р. члени Бібліотечної комісії Львівської політехніки одноголосно обрали кандидатуру Тита Ляскевича та рекомендували його до працевлаштування у Бібліотеку. У листопаді 1923 р. Тита Ляскевича наказом Міністерства релігійних визнань і публічної освіти призначено на посаду головного бібліотекара (завідувача) бібліотеки. На ній він пропрацював 10 років (за той час керівниками бібліотеки, кураторами, обраними загальними зборами з грона професорів Львівської політехніки були – професори Максиміліан Матакевич і Зиґмунт Цехановський з 1929 р.).
На стадії зведення будівлі бібліотеки, у березні 1931 р. Тит Ляскевич виїхав у відрядження до Варшави, де у Міністерстві релігійних визнань і народної освіти вирішував питання додаткового фінансування щодо організації та часткового перепланування внутрішніх просторів бібліотеки, а також щодо фінансування бібліотечних посад. З метою замовлення обладнання для книгосховища відвідав фабрику Зеленевського, на якій виготовляли спеціалізовані стелажі. Завітав до низки бібліотек, зокрема до відданих в експлуатацію у 1930 р. Національної та бібліотеки Вищої торгівельної школи (розташовувалися в одній будівлі) і бібліотеки Ординації Красінських[5], вивчаючи їхній досвід облаштування приміщень.
У 1933 р. Тит Ляскевич обійняв посаду керівника (директора) бібліотеки Львівської політехніки. Великою його заслугою була організація у 1934 р. переміщення фондів бібліотеки з Головного корпусу політехніки у нове приміщення на вул. Нікоровича, 1 (тепер – вул. Професорська) та реорганізація управління бібліотекою на основі затвердженого тоді ж нового статуту. За цю діяльність у 1935 р. Тит Ляскевич був нагороджений Золотим хрестом заслуги (в галузі бібліотечної справи). Цікаво, що проєкт будівлі бібліотеки передбачав наявність на першому поверсі помешкання для директора, де Тит Ляскевич проживав з дружиною.
Управляючи бібліотекою, Тит Ляскевич провадив активну фахову роботу, цікавився питаннями організації бібліотечної справи, контролював процес укладання п’ятої частини друкованого книжкового каталогу. Упродовж п’яти років Тит Ляскевич координував створення окремих інвентарних книг та картотеки серіальних видань, у т.ч. журналів і продовжуваних видань. Підсумком проробленої роботи стало укладання працівниками бібліотеки друкованого каталогу періодики.
Протягом радянської (1939–1941) та німецької (1941–1944) окупації Тит Ляскевич здійснював керівництво бібліотекою. У довідці, виданій відділом кадрів Львівського політехнічного інституту (ЛПІ) 28 квітня 1945 р., є свідчення, що під час першої радянської та німецької окупації Львова Тит Ляскевич продовжував виконувати обов’язки директора бібліотеки інституту, не лише “рятуючи фонди та будівлю бібліотеки”, а й поповнюючи її збірки переважно німецькими технічними книгами. Ці факти було відзначено радянським керівництвом ЛПІ при передачі ним бібліотеки весною 1945 р. [6].
Нагороди і членство
У 1935 р. Тит Ляскевич був нагороджений Золотим хрестом заслуги (в галузі бібліотечної справи). Член Дисциплінарної комісії для службовців вищих закладів освіти у Львові, член Бібліотечної асоціації Польщі.
У повоєнний час був головою відділення Асоціації польських бібліотекарів та архівістів у м. Глівіце, головою бібліотечного комітету при Міській народній раді (Глівіце), а також членом Спілки польських учителів.
Примітки
- ↑ Laskiewicz de Friedensfeld Tytus. Czy wiesz kto to jest? : uzupełnienia i sprostowania. Warszawa : drukarnia Wydawnicza, [1939]. S. 169. URL: https://polona.pl/item-view/5812b98c-809c-4a07-8b97-fec7bf848226?page=178 (last access: 20.05.2025)
- ↑ ДАЛО (Державний архів Львівської області). Партійний архів Львівського політехнічного інституту за 1945–1948 рр. Ф. 380. Спр. 1. Од. зб. 5. 29 арк. Ляскевич Тит Карлович. Львовский политехнический институт. Отдел кадров. Личное дело № 215. 10 с.
- ↑ Ляскевич Тит Карлович. Львовский политехнический институт. Отдел кадров. Личное дело № 215. 10 с.
- ↑ Frączek R., Gwioździk J. S. Tytus Laskiewicz w służbie książki. Z dziejów bibliotek Politechniki Lwowskiej i Politechniki Śląskiej w Gliwicach. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis Studia ad Bibliothecarum Scientiam Pertinentia. 2022. T. 20. S. 141–165. URL: https://sbsp.uken.krakow.pl/article/view/10183 (last access: 20.05.2025)
- ↑ Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника Відділ рукописів. Protokoł posiedzenia Komisji Bibliotecznej odbytego w dniu 30 kwietnia 1931 r., ф. 204 : Бібліотека Баворовських, Рукопис 13 : Kronika Biblioteki c.k. Szkoły Politechnicznej we Lwowie, с. 188.
- ↑ Ляскевич Тит Карлович. Львовский политехнический институт. Отдел кадров. Личное дело № 215. 10 с.
(с) Дану статтю підготувала вчений секретар, к.н.с.к Рената Самотий.