Переключити меню
Toggle preferences menu
Переключити особисте меню
Ви не увійшли до системи
Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви внесете будь-які редагування.

Кияниця Віктор Миколайович

Матеріал з Історія Львівської політехніки в особистостях
Віктор Кияниця

Кияниця Миколайович – український науковець, видатний вчений у галузі електротехніки.

Коротка біографія і професійна діяльність

Народився в українській родині 2 грудня 1887 р. в с. Кривий Ріг на Катеринославщині[1] (нині м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області). Батько був службовцем і мав статус почесного громадянина, мати – із селянської родини.

Закінчив сільську середню школу, потім – середнє механіко-технічне училище в м. Алєксандровск (нині Запоріжжя).

Упродовж 1907–1912 рр. був студентом Харківського технологічного інституту (ХТІ). Здобув професію інженера-технолога і отримав диплом з відзнакою. По закінченні навчання залишився працювати в Alma Mater лаборантом при електротехнічних лабораторіях (2 роки у вимірювальній лабораторії і 16 років в електромашинній). Саме проекти заводських лабораторій стали темою його кандидатської дисертації (1930).

З часу заснування електрофакультету (1921) йому було доручено читати лекції з курсу світлотехніки та проведення лабораторних занять з цього ж курсу.

У 1930 р. Харківський технологічний інститут було реорганізовано. На його базі засновано Харківський електротехнічний інститут (ХЕІ), де Віктор Кияниця отримав посаду професора. Читав лекції зі світлотехніки і електричних вимірювань. Був відповідальним за спеціальність «світлотехніка» на вечірньому факультеті інституту при кафедрі електрообладнання промислових виробництв. У 1931–1932 рр. брав участь в Урядовій комісії з обстеження електрообладнання вугільних шахт Донбасу.

Наукова діяльність

Бібліографія Віктора Кияниці

Примітки

  1. ↑ Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 412. 65 с.