Переключити меню
Toggle preferences menu
Переключити особисте меню
Ви не увійшли до системи
Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви внесете будь-які редагування.

Авіація та літакобудування: відмінності між версіями

Матеріал з Історія Львівської політехніки в особистостях
Frankiv (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Frankiv (обговорення | внесок)
Рядок 36: Рядок 36:
[[Файл:Дослідження впливу землі методом дзеркального відбиття.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Дослідження впливу землі методом дзеркального відбиття.]]
[[Файл:Дослідження впливу землі методом дзеркального відбиття.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Дослідження впливу землі методом дзеркального відбиття.]]


[[Файл:корпус № 12.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Навчальний корпус № 12 Національного університету "Львівська політехніка", вул. Степана Бандери 12.]]
[[Файл:корпус № 12.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Навчальний корпус № 12 Національного університету "Львівська політехніка", вул. Леона Сапєги 12.]]


Керівником Аеродинамічної лабораторії був обраний д р інж. [https://history.lpnu.science/index.php?title=%D0%97%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%82_%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%81 Зигмунт Фукс], який керував лабораторією до 1939 р. Починаючи з 1930–1931 навчального року в лабораторії проходили практичні заняття для студентів<ref>Hudzicki Tadeush. Laboratorium Aerodynamiczne Politechniki Lwowskiej /
Керівником Аеродинамічної лабораторії був обраний д р інж. [https://history.lpnu.science/index.php?title=%D0%97%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%82_%D0%A4%D1%83%D0%BA%D1%81 Зигмунт Фукс], який керував лабораторією до 1939 р. Починаючи з 1930–1931 навчального року в лабораторії проходили практичні заняття для студентів<ref>Hudzicki Tadeush. Laboratorium Aerodynamiczne Politechniki Lwowskiej /
Рядок 50: Рядок 50:
15 березня 1932 р. у Львові на базі Аеродинамічної лабораторії створено Інститут техніки планеризму, перейменований у 1936 р. на Інститут техніки планеризму та мотопланеризму. Основною метою діяльності цієї наукової установи були дослідження у галузі аеродинаміки, механіки польоту, техніки пілотування, проводилися метеорологічні дослідження<ref>Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie. // Skrzydlata Polska”. 1932. № 6. S. 107. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350037/edition/334270?search=cmVzdWx0cz9hY3Rpb249QWR2YW5jZWRTZWFyY2hBY3Rpb24mdHlwZT0tMyZwPTAmcWYxPWF2YWlsYWJpbGl0eTpBdmFpbGFibGUmdmFsMT1xOlNrcnp5ZGxhdGErUG9sc2thKzE5MzIrbnIrNiZpcHA9MjU </ref>. Завдяки його діяльності розвивався авіаційний спорт.
15 березня 1932 р. у Львові на базі Аеродинамічної лабораторії створено Інститут техніки планеризму, перейменований у 1936 р. на Інститут техніки планеризму та мотопланеризму. Основною метою діяльності цієї наукової установи були дослідження у галузі аеродинаміки, механіки польоту, техніки пілотування, проводилися метеорологічні дослідження<ref>Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie. // Skrzydlata Polska”. 1932. № 6. S. 107. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350037/edition/334270?search=cmVzdWx0cz9hY3Rpb249QWR2YW5jZWRTZWFyY2hBY3Rpb24mdHlwZT0tMyZwPTAmcWYxPWF2YWlsYWJpbGl0eTpBdmFpbGFibGUmdmFsMT1xOlNrcnp5ZGxhdGErUG9sc2thKzE5MzIrbnIrNiZpcHA9MjU </ref>. Завдяки його діяльності розвивався авіаційний спорт.


[[Файл:корпус № 7.jpg|ліворуч|міні|400x400пкс|Навчальний корпус № 7 Національного університету "Львівська політехніка", вул. Степана Бандери 55.]]
[[Файл:корпус № 7.jpg|ліворуч|міні|400x400пкс|Навчальний корпус № 7 Національного університету "Львівська політехніка", вул. Леона Сапєги 55.]]


Керівником інституту був проф. інж. [https://history.lpnu.science/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Станіслав Лукасевич]. Інститут мав 5 відділів, чотири з яких розташовувалися в будівлях Львівської політехніки. Це відділи: конструкторський, вимірювань та прикладний, які знаходилися на вул. Леона Сапєги, 55, та відділ аеродинаміки, за адресою вул. Сапєги, 12. П’ятий відділ – метеорологічний розташовувався в Інституті геофізики Університету
Керівником інституту був проф. інж. [https://history.lpnu.science/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Станіслав Лукасевич]. Інститут мав 5 відділів, чотири з яких розташовувалися в будівлях Львівської політехніки. Це відділи: конструкторський, вимірювань та прикладний, які знаходилися на вул. Леона Сапєги, 55, та відділ аеродинаміки, за адресою вул. Сапєги, 12. П’ятий відділ – метеорологічний розташовувався в Інституті геофізики Університету

Версія за 08:40, 14 серпня 2025

Передумови зародження авіаційної науки у Львівській політехніці

Початок популяризації знань про аеронавтику вченими цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові припадає на кінець ХІХ ст.

Перший політ.

Одним із перших, хто почав пропагувати ідеї повітроплавання у 1984 р. на засіданнях ІІІ з’їзді техніків у Львові і Політехнічного товариства у Львові, став професор Роман Ґостковський – відомий інженер-залізничник, вчений із широким науковим світоглядом. Тему аеронавтики продовжив у 1909 р. професор Вищої політехнічної школи Едвін Гаусвальд.

22 жовтня 1909 р. з ініціативи відомого львівського популяризатора науки і техніки, асистента кафедри будівництва мостів Едмунда Лібанського у приміщенні Політехнічного товариства відбулися установчі збори авіаклубу «Авіата». Водночас ініціативна група студентів-політехніків створила Авіаційну спілку студентів Львівської політехніки ( Związek Awiatyczny Studentów Politechniki Lwowskiej).


«O potrzebie katedry Awiatyki na Lwowskiej Politechnice», 1910 р.

У 1910 році вийшла брошура «Про потребу кафедри авіації у Львівській політехніці» («O potrzebie katedry Awiatyki na Lwowskiej Politechnice»), автором якої був Євгеніуш Порембський – асистент кафедри механічної технології[1].

Навесні 1910 р. здійснено першу спробу будівництва літака, модель якого розробили професор, декан машинобудівного відділу Зигмунт Сохацький та інженер, асистент кафедри механічної технології Ян Вебер.

У липні 1910 р. діячі Авіаційної спілки звернулися до Ради машинобудівного відділу з пропозицією відкрити авіаційну кафедру і спеціалізовану аеродинамічну лабораторію.

У 1910 році Едмунд Лібанський завершив будівництво літального апарата власної конструкції. Цей літак експонували на першій у Львові авіаційній виставці, яка тривала від 1 вересня до 15 жовтня 1910 р. [2]. У 1911 р. з ініціативи Авіаційної спілки відкрито майстерню для будівництва планерів та інших літальних апаратів [3].

Правління авіагуртка.

Не припинялася популяризаторська робота у Політехнічному товаристві у 1911 р. у т.ч силами професора кафедри технічної механіки Максиміліана Губера.

Початок 1913 р. запам’ятався відкриттям 16 лютого у Вищій політехнічній школі другої авіаційної виставки, організованої стараннями Авіаційної спілки У квітні 1913 р. ініціативна група Авіаційної спілки звернулася вже до Сенату Політехнічної школи з проханням створити авіаційну кафедру та аеродинамічну лабораторію[4].

Становлення авіаційної науки та літакобудування

Становлення авіаційної науки у Львівській політехніці розпочалося після Першої світової війни.

У 1927 р. від варшавського Інституту авіації до Львова спроваджено аеродинамічну трубу. Це був тунель діаметром 1 м, спроєктований професором Вітошинським у 1925 р. У 1928 р. керівництво Львівської політехніки прийняло рішення щодо створення Аеродинамічної лабораторії, і вже у 1929 р. будівлю введено в експлуатацію[5]. Лабораторія розташувалася в корпусі Львівської політехніки на вул. Сапєги, 12 (тепер – Ст. Бандери).

Дослідження впливу землі методом дзеркального відбиття.
Навчальний корпус № 12 Національного університету "Львівська політехніка", вул. Леона Сапєги 12.

Керівником Аеродинамічної лабораторії був обраний д р інж. Зигмунт Фукс, який керував лабораторією до 1939 р. Починаючи з 1930–1931 навчального року в лабораторії проходили практичні заняття для студентів[6].

На основі діяльності Аеродинамічної лабораторії працювали Планерні майстерні. В 1929 р. в столярній майстерні Щуплакевича у Львові на вул. Шпитальній, 52 сконструйовано планери моделей CW-2 і CW-3 – першого польського тренувального планера Вацлава Червінського, відомого конструктора планерів і пілота-планериста

Згодом, майстерні стали власністю Авіаційної спілки студентів Львівської політехніки.

1 червня 1937 р. майстерні були викуплені Інститутом техніки планеризму та мотопланеризму – науковою установою Львівської політехніки і отримали назву Експериментальні планерні майстерні. Але у складі Львівської політехніки вони проіснували лише чотири місяці.

15 березня 1932 р. у Львові на базі Аеродинамічної лабораторії створено Інститут техніки планеризму, перейменований у 1936 р. на Інститут техніки планеризму та мотопланеризму. Основною метою діяльності цієї наукової установи були дослідження у галузі аеродинаміки, механіки польоту, техніки пілотування, проводилися метеорологічні дослідження[7]. Завдяки його діяльності розвивався авіаційний спорт.

Навчальний корпус № 7 Національного університету "Львівська політехніка", вул. Леона Сапєги 55.

Керівником інституту був проф. інж. Станіслав Лукасевич. Інститут мав 5 відділів, чотири з яких розташовувалися в будівлях Львівської політехніки. Це відділи: конструкторський, вимірювань та прикладний, які знаходилися на вул. Леона Сапєги, 55, та відділ аеродинаміки, за адресою вул. Сапєги, 12. П’ятий відділ – метеорологічний розташовувався в Інституті геофізики Університету ім. Яна Казимира[8].

Починаючи з 1933 р., Інститут техніки планеризму у співпраці з Аеродинамічною лабораторією Львівської політехніки почали видавати спеціалізований журнал під назвою Czasopismo Lotnicze, яке в 1934 р. змінило назву на Lwowskie Czasopismo Lotnicze.

Czasopismo Lotnicze.

При Львівській політехніці працювала і Лабораторія авіаційних двигунів. У 1939 р. завершено будівництво корпусу Лабораторії, яка знаходилась у Скнилові на території аеропорту. Керівником лабораторії обрано проф. інж. Станіслава Лукасевича, асистентом був Станіслав Пекарський[9].

У 1939 р. планувалося розпочати будівництво трьох споруд для розбудови авіаційного напрямку. Створено аеродинамічний корпус на вул. Стрийській, в якому мали встановити аеродинамічну трубу діаметром 3 м. (цю територію сьогодні використовує танкоремонтний завод. Початок Другої світової війни перервав всі плани.

Примітки

  1. ↑ Porembski J. O potrzebie katedry Awiatyki na Lwowskiej Politechnice / J. Porembski. Lwów : nakładem Czasopіsma Przemyslowiec, 1910. 10 s.
  2. ↑ Tradycje lotnicze Lwowa // Życie Techniczne. Lwów. 1938. Z. 6, czerwiec. S. 198-201. URL : https://ena.lpnu.ua/items/1498198f-383f-4eab-a281-cb8a78c70fcb
  3. ↑ Sikorski Z. Nieco historii / Z. Sikorski // Życie Techniczne. Lwów. 1938. Z. 6, czerwiec. S. 276-277. URL : https://ena.lpnu.ua/items/1498198f-383f-4eab-a281-cb8a78c70fcb
  4. ↑ Nalborczyk J. Z przeszłośći Związku Awiatycznego Studentów Politechniki Lwowskiej / J. Nalborczyk // Życie Techniczne. Lwow. 1938. Z. 6, czerwiec. S. 198-201. URL : https://ena.lpnu.ua/items/1498198f-383f-4eab-a281-cb8a78c70fcb
  5. ↑ Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby Laboratorium aerodynamiczne. Lwów: Wydano staraniem grona profesorów, 1932. S. 201-202.
  6. ↑ Hudzicki Tadeush. Laboratorium Aerodynamiczne Politechniki Lwowskiej / Tadeush Hudzicki // Życie Techniczne. – 1938. – S. 210-212. URL : https://ena.lpnu.ua/items/1498198f-383f-4eab-a281-cb8a78c70fcb
  7. ↑ Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie. // Skrzydlata Polska”. 1932. № 6. S. 107. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/350037/edition/334270?search=cmVzdWx0cz9hY3Rpb249QWR2YW5jZWRTZWFyY2hBY3Rpb24mdHlwZT0tMyZwPTAmcWYxPWF2YWlsYWJpbGl0eTpBdmFpbGFibGUmdmFsMT1xOlNrcnp5ZGxhdGErUG9sc2thKzE5MzIrbnIrNiZpcHA9MjU
  8. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. T. 66. We Lwowe nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. S. 14., 222. URL : https://delibra.bg.polsl.pl/dlibra/publication/25817/edition/23979/content
  9. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. –T. 67. – We Lwowe nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. – S. 15., 231. URL : https://delibra.bg.polsl.pl/dlibra/publication/117/edition/112/content