Михалевич Кирило Неофітович: відмінності між версіями
Більше дій
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{reflist}} | |||
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна | |||
Версія за 15:15, 24 листопада 2023
Кирило Неофітович Михалевич – український науковець, фахівець у галузі хімічних комплексних сполук
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 14 лютого 1905 р. у м. Ковелі сучасної Волинської області.
До 1920 р. навчався в середній школі математично-природничого типу в м. Володимир-Волинському.[1]
У 1926 р. став студентом хімічного факультету Львівської політехніки. Завершив навчання 1932 р. з відзнакою. Впродовж навчання працював виконувачем обов’язків молодшого асистента кафедри неорганічної і аналітичної хімії (1929–1930) і молодшим асистентом цієї кафедри (1930–1931).[2]
У період 1932–1939 рр. – старший асистент кафедри фізичної хімії, а, також, асистент і викладач (1939–1941) кафедри фізичної і колоїдної хімії Львівського політехнічного інституту.
Під час німецької окупації, з 1940 р. – технічний керівник промислової кооперативної артілі «Хімік» (м. Львів), згодом – цеховий інженер (1941–1944).[2]
З 1944 р. – асистент кафедри технології неорганічних речовин Львівської політехніки. Займав посаду виконувача обов’язків доцента кафедри загальної і неорганічної хімії (1944). Упродовж 1945–1963 рр. – доцент кафедри. Згодом – заступник декана хіміко-технологічного факультету (1958–1959) Львівського політехнічного інституту.[2]
Після закінчення аспірантури Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка захистив кандидатську дисертацію на тему: «Восстановительные свойства гидроксотетрацианомолибдеатов» (1955) і отримав науковий ступінь кандидата хімічних наук.[2]
У період 1963–1965 рр. – викладач хімії Вищого технічного інституту кхмеро-радянської дружби в м. Пном-Пень Королівства Камбоджа.
З 1965р. – доцент кафедри аналітичної хімії ЛПІ, з 1966 р. – виконувач обов’язків завідувача цієї кафедри, з 1967 р. – професор кафедри. Упродовж 1968–1978 рр. – завідувач кафедри аналітичної хімії.[2]
Працював професором-консультантом кафедри аналітичної хімії (1979–1986), за сумісництвом – старшим науковим співробітником НДС-4 (1971), старшим науковим співробітником НДС-42 Львівського політехнічного інституту (1973, 1976–1979).[2]
Під керівництвом Кирила Михалевича 8 осіб захистили кандидатські дисертації.
У 1979р. вийшов на пенсію. Помер у Львові 2 березня 1986 р.[3] Похований на Личаківському цвинтарі.
Наукова діяльність
Напрям наукових досліджень – комплексні сполуки.
Автор понад 120 наукових публікацій.
Серед них: «Гидролиз комплексного гидроксоцианида четырехвалентного молибдеата» (1932); «Изучение гидролиза комплексных цианидов» (1932); «Рефрактометрическое исследование системы: бензол, циклогексан, четыреххлористый углерод» (1932); «Комплексные цианиды четырехвалентного молибдена» (1950); «Восстановительные способности тетрациано-молибдеатов» (1953); «Восстановительные свойства гидроксотетрацианомолибдеатов» (1955); «Синтез тетра-циано-гипосульфомолибдеата калия» (1956); «Получение сернистых производных гидроксоцианокобальтиатов» (1960); «Реакции непредельных эфиров ароматических сульфокислот» (1971); «Каталітичне окислення етилену до щавелевої кислоти» (1975);
Автор 8 свідоцтв на винаходи, зокрема: «Способ окислительно-восстановительной полимеризации» (1956); «Химический способ очистки ниобия от окисной пленки» (1965).[2]
Примітки
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 102–104.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 342.
- ↑ Михалевич Кирило Неофітович // Львівщина та львів'яни : енциклопед.-біогр. довід. / [упоряд.: Л. С. Василенко, М. В. Войтович, В. М. Губенко [та ін.]]. Львів : Віка, 2004. Вип. 1. С. 419. (Новітня історія України. Нові імена).