Кияниця Віктор Миколайович: відмінності між версіями
Більше дій
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Бібліографія Віктора Кияниці== | ==Бібліографія Віктора Кияниці== | ||
== Примітки == | |||
Версія за 18:06, 23 листопада 2023

Кияниця Миколайович – український науковець, видатний вчений у галузі електротехніки.
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився в українській родині 2 грудня 1887 р. в с. Кривий Ріг на Катеринославщині[1] (нині м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області). Батько був службовцем і мав статус почесного громадянина, мати – із селянської родини.
Закінчив сільську середню школу, потім – середнє механіко-технічне училище в м. Алєксандровск (нині Запоріжжя).
Упродовж 1907–1912 рр. був студентом Харківського технологічного інституту (ХТІ). Здобув професію інженера-технолога і отримав диплом з відзнакою. По закінченні навчання залишився працювати в Alma Mater лаборантом при електротехнічних лабораторіях (2 роки у вимірювальній лабораторії і 16 років в електромашинній). Саме проекти заводських лабораторій стали темою його кандидатської дисертації (1930).
З часу заснування електрофакультету (1921) йому було доручено читати лекції з курсу світлотехніки та проведення лабораторних занять з цього ж курсу.
У 1930 р. Харківський технологічний інститут було реорганізовано. На його базі засновано Харківський електротехнічний інститут (ХЕІ)
Наукова діяльність
Бібліографія Віктора Кияниці
Примітки
- ↑ Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 412.