Кияниця Віктор Миколайович: відмінності між версіями
Більше дій
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Коротка біографія і професійна діяльність== | ==Коротка біографія і професійна діяльність== | ||
Народився в українській родині 2 грудня 1887 р. в с. Кривий Ріг на Катеринославщині (нині м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області). Батько був службовцем і мав статус почесного громадянина, мати – із селянської родини. | |||
Закінчив сільську середню школу, потім – середнє механіко-технічне училище в м. Алєксандровск (нині Запоріжжя). | |||
Упродовж 1907–1912 рр. був студентом Харківського технологічного інституту (ХТІ). Здобув професію інженера-технолога і отримав диплом з відзнакою. По закінченні навчання залишився працювати в Alma Mater лаборантом при електротехнічних лабораторіях (2 роки у вимірювальній лабораторії і 16 років в електромашинній). Саме проекти заводських лабораторій стали темою його кандидатської дисертації (1930). | |||
З часу заснування електрофакультету (1921) йому було доручено читати лекції з курсу світлотехніки та проведення лабораторних занять з цього ж курсу. | |||
У 1930 р. Харківський технологічний інститут було реорганізовано. На його базі засновано Харківський електротехнічний інститут (ХЕІ) | |||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
==Бібліографія Віктора Кияниці== | ==Бібліографія Віктора Кияниці== | ||
Версія за 18:00, 23 листопада 2023
Кияниця Миколайович – український науковець, видатний вчений у галузі електротехніки.
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився в українській родині 2 грудня 1887 р. в с. Кривий Ріг на Катеринославщині (нині м. Кривий Ріг у Дніпропетровській області). Батько був службовцем і мав статус почесного громадянина, мати – із селянської родини. Закінчив сільську середню школу, потім – середнє механіко-технічне училище в м. Алєксандровск (нині Запоріжжя). Упродовж 1907–1912 рр. був студентом Харківського технологічного інституту (ХТІ). Здобув професію інженера-технолога і отримав диплом з відзнакою. По закінченні навчання залишився працювати в Alma Mater лаборантом при електротехнічних лабораторіях (2 роки у вимірювальній лабораторії і 16 років в електромашинній). Саме проекти заводських лабораторій стали темою його кандидатської дисертації (1930). З часу заснування електрофакультету (1921) йому було доручено читати лекції з курсу світлотехніки та проведення лабораторних занять з цього ж курсу. У 1930 р. Харківський технологічний інститут було реорганізовано. На його базі засновано Харківський електротехнічний інститут (ХЕІ)