Переключити меню
Toggle preferences menu
Переключити особисте меню
Ви не увійшли до системи
Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви внесете будь-які редагування.

Науково-технічна бібліотека: відмінності між версіями

Матеріал з Історія Львівської політехніки в особистостях
Frankiv (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Frankiv (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:


Важливу роль у впорядкуванні книгозбірні Технічної академії на початку 70-х рр. ХІХ ст. відіграв її перший керівник, професор геодезії Домінік Зброжек. Близько 30 років скриптором бібліотеки був Антоній Якубовський, який займався систематизацією фондів і створенням карткового каталогу. У цей період книгозбірня набула статусу публічної бібліотеки, в її читальному залі могли працювати не лише професори і студенти, а й усі особи, які цікавилися розвитком технічних наук.
Важливу роль у впорядкуванні книгозбірні Технічної академії на початку 70-х рр. ХІХ ст. відіграв її перший керівник, професор геодезії Домінік Зброжек. Близько 30 років скриптором бібліотеки був Антоній Якубовський, який займався систематизацією фондів і створенням карткового каталогу. У цей період книгозбірня набула статусу публічної бібліотеки, в її читальному залі могли працювати не лише професори і студенти, а й усі особи, які цікавилися розвитком технічних наук.
[[Файл:Читальний зал бібліотеки , друга пол. ХІХ ст.png|350px|thumb|left|Читальний зал бібліотеки , друга пол. ХІХ ст.]]


У 1877 р. у новозбудованому головному корпусі Вищої технічної школи у Львові (тепер – вул. Степана Бандери) для бібліотеки призначено 4 приміщення. Унікальний інтер’єр читальної зали для студентів створено за проєктом архітектора Юліана Захаревича і скульптора [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96 Леонардо Марконі] з двоярусною дерев'яною книжковою шафою, виготовленою львівською фірмою «Брати Вчеляки» і змонтованою майстром [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%88_%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тадеушем Сокульським].
У 1877 р. у новозбудованому головному корпусі Вищої технічної школи у Львові (тепер – вул. Степана Бандери) для бібліотеки призначено 4 приміщення. Унікальний інтер’єр читальної зали для студентів створено за проєктом архітектора Юліана Захаревича і скульптора [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96 Леонардо Марконі] з двоярусною дерев'яною книжковою шафою, виготовленою львівською фірмою «Брати Вчеляки» і змонтованою майстром [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%88_%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Тадеушем Сокульським].

Версія за 14:00, 21 травня 2026

Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» – одна з найстаріших технічних бібліотек України. Історія книгозбірні розпочалася у 1844 р. одночасно із заснуванням Технічної академії у Львові в будівлі на розі вулиць (тепер – Театральної та Вірменської). Під час революційних подій 1848 р. приміщення Технічної академії частково знищено пожежею під час артилерійського обстрілу середмістя, а бібліотечний фонд, що налічував близько 2000 томів, згорів. Його відновлення стало можливим завдяки пожертвам професорів, приватних осіб та наукових установ.

Важливу роль у впорядкуванні книгозбірні Технічної академії на початку 70-х рр. ХІХ ст. відіграв її перший керівник, професор геодезії Домінік Зброжек. Близько 30 років скриптором бібліотеки був Антоній Якубовський, який займався систематизацією фондів і створенням карткового каталогу. У цей період книгозбірня набула статусу публічної бібліотеки, в її читальному залі могли працювати не лише професори і студенти, а й усі особи, які цікавилися розвитком технічних наук.

Файл:Читальний зал бібліотеки , друга пол. ХІХ ст.png
Читальний зал бібліотеки , друга пол. ХІХ ст.

У 1877 р. у новозбудованому головному корпусі Вищої технічної школи у Львові (тепер – вул. Степана Бандери) для бібліотеки призначено 4 приміщення. Унікальний інтер’єр читальної зали для студентів створено за проєктом архітектора Юліана Захаревича і скульптора Леонардо Марконі з двоярусною дерев'яною книжковою шафою, виготовленою львівською фірмою «Брати Вчеляки» і змонтованою майстром Тадеушем Сокульським.

Упродовж другої половини XIX ст. значний внесок у розвиток бібліотеки зробили керівники (куратори) бібліотеки, обрані з числа професорського складу Вищої технічної школи: Юліан Медведський, Владислав Зайончковський, Юзеф Рихтер, Богдан Мариняк, Ян Франке.

На початку ХХ ст. фонд бібліотеки і кількість читачів продовжували зростати. Упродовж 1929–1934 рр. за ініціативи професора Львівської політехніки і прем’єр-міністра Польщі Казімежа Бартеля споруджено окрему будівлю бібліотеки зі книгосховищем місткістю 500 тис. томів, за конкурсним проєктом, який доопрацював професор архітектури Тадеуш Обмінський (тепер — вул. Професорська).

Проект бібліотеки Львівської політехніки, ескіз - рис. Т. Обмінського

У міжвоєнне двадцятиріччя під керівництвом директора бібліотеки Тита Ляскевича завершено видання друкованих каталогів, (розпочате в 1894 р.) на книжковий і журнальний фонд. Тоді ж, серед працівників бібліотеки з’являється перша жінка – Ядвіга Гродецька.

У період 1939–1941 рр., зі зміною політичного устрою і мови викладання у Львівському політехнічному інституті, до бібліотеки надходили непрофільні навчальні видання та суспільно-політична література.

У 1942–1944 рр. приміщення бібліотеки використовувалось для проведення занять на Державних технічних фахових курсах. Улітку 1944 р. будівля бібліотеки потребувала ремонту внаслідок часткових руйнувань. Найбільших втрат книжкові зібрання зазнали у результаті ідеологічної чистки фондів, які відбувалися у 1947–1948 та 1951–1952 рр.

Упродовж 50-70-х рр. ХХ ст. формування фондів здійснювалося за рахунок навчальної і наукової літератури російською мовою. Відбувався значний приріст фонду (у порівнянні з довоєнним часом, зріс у 15 разів), налагодження міжнародного книгообміну, збільшення кількості користувачів, зростання показників книговидачі й впровадження нових форм обслуговування. Це зумовило збільшення кількості персоналу та необхідність проєктування нової будівлі. Новий корпус бібліотеки з семиярусним книгосховищем на 1 млн. томів (за проєктом викладача архітектурного факультету Павла Мар’єва) введено в експлуатацію у 1971 р.

У 80-х рр. ХХ ст. проведено реорганізацію системи карткових каталогів, внесено зміни в організаційну структуру бібліотеки, створено нові відділи. У 1988 р. набуто офіційний статус бібліотеки вищої категорії. У 90-х роках  ХХ ст. новий етап розвитку бібліотеки розпочався з впровадження української мови у довідково-бібліографічний апарат. Цілеспрямоване наповнення фонду україномовною літературою сприяло збільшенню її використання у навчальному і науково-дослідному процесі. Розпочато комп’ютеризацію бібліотеки.

У 2006 р. у фондах бібліотеки налічувалося понад 1 млн. 800 тис документів. Тоді ж почався процес інформатизації бібліотеки: створення відділу ІТ, впровадження нової комп’ютерної техніки та програмних засобів, встановлення АБІС «УФД-бібліотека». У наступні роки розширено мережу автоматизованих робочих місць, створено сайт, надано доступ до електронного каталогу та онлайнових науково-інформаційних ресурсів з інтернету, створено фонд електронних документів – Електронний архів.

Сьогодні Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки поєднує понад півтора століття традицій з сучасними інформаційними технологіями, залишаючись важливим центром освіти, науки й культури.