Дорабяльська Аліція

Аліція Дорабяльська - перша в історії Львівської політехніки жінка-професор і завідувачка кафедри. Почесна членкиня багатьох наукових товариств. Вчена-хімік, відзначена низкою високих державних нагород.

Біографія

Народилася 14 жовтня 1897 року у місті Сосновець (пол. Sosnowiec) Сілезького воєводства, Польща, у родині польського поштового службовця Томаша Дорабяльського і Гелени (у дівоцтві – Камінської), дочки польського повстанця. Вольнолюбні повстанські традиції, що культивувались у сім′ї Дорабяльських, вплинули на світогляд і формування характеру майбутньої видатної хімікині. Аліція мала старшу сестру Лілю (1895 р. н.) та молодшого на 11 років брата Стефана (1908 р.н.).

1898–1912 рр. – навчалася у торговельній жіночій школі Юзефи Сівікової у Сосновці . Опісля – виїхала з мамою до Варшави, маючи на меті здобуття освіти, яка б полегшила їй подальший вступ до вищого навчального закладу. У столиці стала співзасновницею таємного скаутингу. Від початків навчання виявляла схильність до точних наук.

1913–1914 рр. – вступила до VII класу, навчалась у торговельній школі Теодори Рачковської у Варшаві , де й отримала атестат.

Аліція Дорабяльська (друга в нижньому ряду зліва) у шкільні роки

У жовтні 1914 р. вступила на математично-природничий відділ Товариства наукових курсів у Варшаві .

У 1915 р. у зв′язку із розгортанням Першої світової війни родина Дорабяльських переїхала до Москви.

1915–1918 рр. – навчалася на фізико-хімічному факультеті Вищих жіночих курсів у Москві. Там, окрім фізики й хімії, викладали досить широке коло навчальних дисциплін: математику, вивчення іноземних мов, біологію та ін.

У 1918 р. повернулася до Варшави й продовжила навчання на філософському відділі Варшавського університету, водночас працюючи на кафедрі фізичної хімії асистенткою професора Войцеха Свєнтославського. У Варшавській політехніці. Співпраця з професором з роками переросла у щиру дружбу.

Аліція Дорабяльська у юності

У 1919 р. вчені, у співпраці, розробили новий прилад для вимірювання теплоти пароутворення речовин, а з 1921 р. Аліція Дорабяльська проводить дослідження термохімії оксимів, що отримують поширення у дослідницьких лабораторіях Варшавського, а згодом і Львівського університетів .

1922 р. – захистила дисертацію «Термохімічні дослідження стереоізомерії кетоксимів» під керівництвом професора Віктора Лампе. Того ж року отримала ступінь доктора філософії з хімії у Варшавському університеті.

1925–26 рр. працювала у Радієвому інституті в Парижі під керівництвом нобелівської лауреатки Марії Склодовської-Кюрі. Спогади Дорабяльської про М. Склодовську-Кюрі дають важливі штрихи до характеристики цієї науковиці зі світовим ім′ям . Під час праці у лабораторії Марії Склодовської-Кюрі Дорабяльська сама вимірювала теплові ефекти, що супроводжують радіоактивні перетворення радію, торію, полонію та урану .

У 1924–1934 рр. Аліція Дорабяльська поєднувала працю у Варшавській політехніці та читання лекцій з фізичної хімії на відділі фармацевтики, як запрошена викладач, у Варшавському університеті.

У 1928 р. здобула габілітацію у Варшавській політехніці в галузі фізичної хімії.

У 1931/32 навч. р. Аліція Дорабяльська пройшла наукове стажування в Карловому університеті у Празі. Під час перебування у Чехії (тоді – Чехословаччини), в рамках наукових зацікавлень, стала однією з перших жінок, яка спустилася в підземну шахту біля містечка Яхимов (Jáchymоw), де видобували радій і полоній .

У 1934 р. Аліцію Дорабяльську було призначено професоркою надзвичайною на кафедрі фізичної хімії Львівського політехніки. Вона стала, таким чином, першою жінкою-професором кафедри у цьому навчальному закладі.

У 1936–1937 рр. обіймала посаду декана хімічного факультету Львівської політехніки. А у 1939 р. її призначено професоркою звичайною. Початок Другої світової війни застав науковицю та її родину у Воломіні поблизу Варшави. 3 вересня 1939 р. Аліція Дорабяльська поїхала до Львова. Та вже в 30 травня 1940 р. в рамках угоди про репатріацію поляків між Німеччиною і СССР змогла виїхати зі Львова до Варшави. Завдяки цьому уникнула розстрілу, який вчинило гестапо, знищивши значну частину наукової інтелігенції Львова.

Аліція Дорабяльська (нижній ряд, по центру)

У 1940–1944 рр. Аліція Дорабяльська була співорганізаторкою таємного навчання студентів хімічного відділу Варшавської політехніки. Читала лекції, проводила практичні заняття таємно, водночас, легально влаштувалася вчителькою хімії у хіміко-керамічному ліцеї, а згодом – вчителькою хімії фізичної у приватному хімічному ліцеї П. Шимонікової .

1944 р. – тяжко пережила смерть рідної сестри Лілі. Батько Дорабяльської пішов у засвіти ще у 1935 р., брат на той час переїхав до Вільно, де студіював медицину.

У 1945 р. приїхала в Лодзь (Польща) на запрошення ректора новоствореної політехніки професора Богдана Стефановського. Брала участь у розбудові цього навчального закладу, зокрема причетна до організації хімічного факультету. Очолила кафедру фізичної хімії, була першим деканом хімічного факультету Лодзької політехніки, створила знаний науковий осередок радіохімії. Стала членкинею першого університетського сенату.

Аліція Дорабяльська Варшава, кінець 1920-х рр.

1945 р. Аліція Дорабяльська прийняла і пропозицію ректора університету Лодзі Тадеуша Котарбінського щодо викладання на посаді заступника професора на кафедрі хімії математично-природничого відділу цього закладу . Таким чином, протягом 3-х років суміщала викладацьку працю у двох вищих освітніх закладах Лодзі.

1968 р. вийшла на пенсію, проте продовжувала свою наукову та викладацьку діяльність. Була чудовою викладачкою, студенти називали її «мамою» . А серед наукового товариства здобула беззаперечну шану.

У 1972 р. професорка Дорабяльська опублікувала свою автобіографію-мемуари «Jeszcze jedno życie» («Ще одне життя») та пожертвувала весь гонорар від цього видання на встановлення меморіальної дошки, присвяченої пам'яті польських хіміків, убитих, в тім числі й у Львові, у 1939-1945 рр. . Сім′ї не створила, про дітей відомостей немає.

Професор Аліція Дорабяльська померла у 1975 р., похована на цвинтарі Старі Повонзкі у Варшаві.

Наукова робота

Наукові дослідження Аліції Дорабяльської стосуються проблем радіаційного випромінювання радіоізотопів, мікрокалориметрії – зокрема встановлення теплових ефектів радіохімічних процесів, вивчення теплот фазових переходів деяких елементів (сірки, селену, телуру); алотропними перетвореннями, корозією металів та ін. Наукові зацікавлення професорки стосувалися й історії хімії як науки загалом.

Її наукові досягнення включають 128 публікацій, переважно в галузі калориметрії, радіохімії та хемілюмінесценції, з них – п'ять книг. У 1968 р. Аліція Дорабяльська отримала премію «Problemy» за популяризацію галузі фізичної хімії. Серед її наукових праць такі зокрема: «Badania termochemiczne nad oksymami» (1925), «Mikrokalorymetr adiabatyczny do badań radiologicznych» (1927), «O cieple promieniowania radjatoru» (1927), «Mikrokalorymetryczne pomiary efektu cieplnego zmiennego w czasie (1931), «Badania termochemiczne nad korozja metali» (1937), «Zastosowanie metody Millikana do badania słabej promieniotwórczości» (1939), «Dwa doświadczenia z zakresu promieniotwórczości antymonu» (1946), «Promieniotwórczość naturalna pierwiastków chemicznych» (1952) та ін.

Аліція Дорабяльська займалася і редакторською діяльністю – зокрема, відома її причетність до публікації фахового видання у Варшаві «Roczniki Chemii», інших студентських, університетських часописів.

Громадська діяльність

У 1918–1923 рр. працювала на громадських засадах в польській Організації національної молоді (Оrganizacja Młodzieży Narodowej) . Загалом у міжвоєнному двадцятилітті проводила активну громадську діяльність: була членкинею таємного руху польської патріотичної студентської молоді «Zet» (Związek Młodzieży Polskiej), у червні 1919 р. навіть була обрана до найвищого керівного органу цієї таємної організації – Centralizacji «Zet» .

Під час польсько-більшовицької війни 1920 р. Аліція Дорабяльська брала активну участь в Академічній лізі державної оборони (Akademicka Liga Obrony Państwa).

Аліція Дорабяльська завжди стояла на позиціях людяності та захисту прав особистості у суспільстві. В університеті – обороняла незаконно звинувачену студентську молодь у заворушеннях на підтримку своїх прав, за часів окупації – переховувала людей єврейського походження у своїй квартирі, навіть не кажучи своїм рідним, щоб уберегти від нацистських допитів .

Окрім дослідницької та викладацької діяльності, Аліція Дорабяльська брала активну участь у житті громад кожного свого місця проживання. Вона також відточувала свої вокальні навички, відвідуючи приватні уроки співу. Була дотепна, «гостра» на слово, правдолюбна, мала громадянську сміливість, відважність. Ілюстрацією може слугувати випадок, коли в радянські часи Міністерство освіти прислало викладачам анкету з питанням, якою мірою вони включають ідеї марксизму-ленінізму свої лекції, професор Дорабяльська відписала: «З усією ввічливістю повідомляю, що жодного внеску цих панів у фізичну хімію невідомо» .

Фото Аліції Дорабяльської. Фото останніх років життя.

Нагороди та відзнаки

Медаль десятої річниці відновлення незалежності (1928)

Командорський хрест Ордена Відродження Польщі

Хрест Незалежності (1931)

Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі

Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі

Медаль 10-річчя ПНР (1955)

Членство

Польське хімічне товариство (1957–1960 рр. віцепрезидентка, 1960–1963 рр. президентка правління, з 1965 р. – почесна членкиня цього товариства)

Польське товариство радіаційних досліджень Марії Склодовської-Кюрі (з 1969 р. почесна членкиня)

Варшавське наукове товариство (член-кореспондентка з 1932 р., дійсна членкиня з 1945 р.)

Лодзьке наукове товариство (з 1947 р. членкиня, 1965–1969 рр. віцепрезидентка)

Міжнародна Федерація жінок з університетською освітою (членкиня з 1933 р., активна членкиня Польського товариства жінок з вищою освітою). У 1938 р. співорганізаторка конгресу цієї міжнародної Федерації жінок у Кракові .

Асоціація інженерів і техніків хімічної промисловості (почесна членкиня).

Бібліографія Аліція Дорабяльська

(с) Дану статтю підготувалa дослідниця історичної групи Ірина Барна