Нікодемович Мар'ян: відмінності між версіями
Більше дій
Frankiv (обговорення | внесок) Мітка: Ручний відкіт |
Frankiv (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| (Не показані 16 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Scientist-full | |||
| name = Мар'ян Нікодемович | |||
| image = [[Файл:Мар'ян Нікодемович.jpg|міні|'''Мар'ян Нікодемович''']] | |||
| birthname = | |||
| birthdate = 2 лютого 1890 | |||
| birthplace = с. Мельниця-над-Дністром, Борщівський дистрикт, Тернопільський округ, Королівство Галичини та Володимирії (нині смт Мельниця-Подільська, Чортківський район, Тернопільська область, Україна) | |||
| dead = 8 лютого 1952 | |||
| deadplace = Львів | |||
| tad = доцент кафедри загального будівництва Львівської Політехніки (1921–1928) | |||
| mother = Любіна, донька греко-католицького священника Йосифа Левицького | |||
| relatives = батько — Ігнатій (вірменин за походженням), працював у суді; сестра — Олена (Галина); зведені брат і сестра — Ромуальд та Марія-Магдалена | |||
| wife = Олена Должанська | |||
| citizenship = Австро-Угорщина, Польща, СРСР | |||
| nationality = вірменин (за походженням батька) | |||
| Almamater = Політехнічна школа у Львові | |||
| almafinish = 1915 | |||
| spec = архітектура, будівництво | |||
| science = архітектура | |||
| scienlevel = доцент | |||
| sciencdate = 1921 | |||
| scienphd = | |||
| scienphdate = | |||
| students = | |||
| famous = архітектор численних громадських, сакральних та приватних будівель у Львові та Галичині | |||
| whois = львівський архітектор, доцент Львівської Політехніки | |||
}} | |||
'''Мар'ян Нікодемович''' (2.02.1890 – 8.02.1952) – львівський архітектор, доцент Львівської Політехніки. | '''Мар'ян Нікодемович''' (2.02.1890 – 8.02.1952) – львівський архітектор, доцент Львівської Політехніки. | ||
== Біографія == | |||
Народився 2 лютого 1890 р. у с. [http://Мельниця-Подільська Мельниця-над-Дністром] Борщівського дистрикту Тернопільського округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (сьогодні смт. Мельниця-Подільська Чортківський район Тернопільська область, Україна). | |||
[[Файл: | [[Файл:Свідоцтво другого екзамену Нікодемовича.jpg|200px|thumb|left|Свідоцтво другого екзамену студента Нікодемовича]] | ||
Відомо, що його батько Ігнатій (вірменин за походженням) працював у суді, а мати Любіна – донька знаного греко-католицького священника [http://Йосиф%20Левицький Йосифа Левицького] . Ігнатій та Любіна, окрім спільних дітей Мар'яна й Олени (деякі джерела вказують Галини), виховували сина Ромуальда та дочку Марію-Магдалену від першого шлюбу чоловіка (деякі джерела вказують ще про одну дитину – Максиміліана). Коли Мар’янові було вісім років його батько помер | Відомо, що його батько Ігнатій (вірменин за походженням) працював у суді, а мати Любіна – донька знаного греко-католицького священника [http://Йосиф%20Левицький Йосифа Левицького] . Ігнатій та Любіна, окрім спільних дітей Мар'яна й Олени (деякі джерела вказують Галини), виховували сина Ромуальда та дочку Марію-Магдалену від першого шлюбу чоловіка (деякі джерела вказують ще про одну дитину – Максиміліана). Коли Мар’янові було вісім років його батько помер | ||
<ref>Kwiatkowska-Frejlich Lidia. Marian Nikodemowicz architekt lwowski. Lublin, 2020. 168 s. http://zamek-lublin.pl/wp-content/uploads/2021/04/Marian_Nikodemowicz.pdf</ref>. | <ref>Kwiatkowska-Frejlich Lidia. Marian Nikodemowicz architekt lwowski. Lublin, 2020. 168 s. http://zamek-lublin.pl/wp-content/uploads/2021/04/Marian_Nikodemowicz.pdf</ref>. | ||
[[Файл:Студентська книжка Мар’яна Нікодемовича.png|200px|thumb|left|Студентська книжка Мар’яна Нікодемовича]] | |||
14 лютого 1915 р. Мар'ян Нікодемович одружився з Оленою Должанською . Оскільки дружина була греко-католичкою шлюб відбувся в [http://храмі%20Преображення%20Господнього храмі Преображення Господнього] (сьогодні - вул. Краківська, 21 ). У шлюбі вони мали трьох синів (хрещені та виховані в латинському обряді): Євгена, Олександра, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Анджей_Нікодемович Андрія]. | 14 лютого 1915 р. Мар'ян Нікодемович одружився з Оленою Должанською . Оскільки дружина була греко-католичкою шлюб відбувся в [http://храмі%20Преображення%20Господнього храмі Преображення Господнього] (сьогодні - вул. Краківська, 21 ). У шлюбі вони мали трьох синів (хрещені та виховані в латинському обряді): Євгена, Олександра, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Анджей_Нікодемович Андрія]. | ||
Навчався у: | |||
Навчався у: | • Класичній гімназії м. Бережани (атестат отримав 23 червня 1908 р.) | ||
• | |||
Класичній гімназії м. Бережани (атестат отримав 23 червня 1908 р.) | |||
• Інженерному відділі цісарсько- королівської Політехнічної школи у Львові (1908–1915 | • Інженерному відділі цісарсько- королівської Політехнічної школи у Львові (1908–1915 | ||
рр.). | рр.). | ||
Серед викладачів, які формували компетентності Маряна були такі відомі професори: Стефан Брила, Густав Бізанц, Адольф Шишко-Богуш, Теодор Таловський, Тадеуш Обмінський. | Серед викладачів, які формували компетентності Маряна були такі відомі професори: Стефан Брила, Густав Бізанц, Адольф Шишко-Богуш, Теодор Таловський, Тадеуш Обмінський. | ||
| Рядок 33: | Рядок 57: | ||
=== Діяльність у Львівській політехніці === | === Діяльність у Львівській політехніці === | ||
Викладацьку діяльність він розпочав фактично ще студентом. Невдовзі після закінчення навчання був призначений старшим асистентом при кафедрі сферичної астрономії та вищої геодезії (1916-1921), потім доцентом кафедри загального будівництва у проф. [ | Викладацьку діяльність він розпочав фактично ще студентом. Невдовзі після закінчення навчання був призначений старшим асистентом при кафедрі сферичної астрономії та вищої геодезії (1916-1921), потім доцентом кафедри загального будівництва у проф. [https://wiki.lpnu.ua/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%88 Тадеуша Обмінського] (1921-1928) <ref>Жук І. Тадеуш Обмінський - творець і дослідник сакральної архітектури / І. Жук // Наукові записки УКУ. 2010. Ч. 2: Історія, вип. 1. C. 149-161. URL.: https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/1/127/Zhuk%20Tadeusz%20Obminski%20Creator.pdf?sequence=1&isAllowed=y</ref> <ref>Kurek J. Twórczość a potrzeby idealne - projekty lwowskiego architekta Mariana Nikodemowicza / J. Kurek // Przestrzeń i Forma : сzasopismo. 2012. № 17. S. 471. URL.: http://yadda.icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-06721d25-10ed-42c2-a20a-09a45e5765d5 (Last access: 02.02.2024)</ref>. | ||
Від 1916 р. Мар’ян Нікодемович – член [https://uk.wikipedia.org/wiki/Політехнічне_товариство_у_Львові Політехнічного товариства у Львові], пізніше також Спілки польських архітекторів у Львові та Спілки архітекторів Речі Посполитої. | Від 1916 р. Мар’ян Нікодемович – член [https://uk.wikipedia.org/wiki/Політехнічне_товариство_у_Львові Політехнічного товариства у Львові], пізніше також Спілки польських архітекторів у Львові та Спілки архітекторів Речі Посполитої. | ||
Певний час не викладав у політехніці. Тоді викладацькою діяльністю був зайнятий у Художньо-промисловій школі (1927-1928, 1930-1936). | Певний час не викладав у політехніці. Тоді викладацькою діяльністю був зайнятий у Художньо-промисловій школі (1927-1928, 1930-1936). | ||
| Рядок 44: | Рядок 68: | ||
Все доросле життя Мар'яна Нікодемовича було пов'язане зі Львовом, він виїжджав з міста, як згадує його син, лише на деякий час, наприклад, щоб вести будівельні роботи в інших місцях. Для архітектора Нікодемовича проектування було важливим напрямом, адже він один забезпечував сім'ю, тож шукав роботи, яка б гарантувала стабільний дохід. | Все доросле життя Мар'яна Нікодемовича було пов'язане зі Львовом, він виїжджав з міста, як згадує його син, лише на деякий час, наприклад, щоб вести будівельні роботи в інших місцях. Для архітектора Нікодемовича проектування було важливим напрямом, адже він один забезпечував сім'ю, тож шукав роботи, яка б гарантувала стабільний дохід. | ||
19 січня 1923 р. він склав іспит на будівельника при регіональній Дирекції благоустрою Львівського воєводства, а 15 травня 1925 р. отримав атестат, завдяки якому набув «право керувати всіма будівельними роботами та готувати проекти на ці роботи на умовах концесії для забудовника, наданої Львівським воєводством» . | 19 січня 1923 р. він склав іспит на будівельника при регіональній Дирекції благоустрою Львівського воєводства, а 15 травня 1925 р. отримав атестат, завдяки якому набув «право керувати всіма будівельними роботами та готувати проекти на ці роботи на умовах концесії для забудовника, наданої Львівським воєводством» . | ||
У 1925 р. арх. Нікодемович заснував власну архітектурно-будівельну фірму спільно з [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0 | У 1925 р. арх. Нікодемович заснував власну архітектурно-будівельну фірму спільно з [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D1%80 Мечиславом Штадлером]. Від того року багато його проектів вважаються виконаними у співавторстві зі Штадлером. Фірма займалась переважно проектуванням та будівництвом недорогого житла у Львові та регіоні. | ||
%A8%D1%82%D0%B0%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D1%80 Мечиславом Штадлером]. Від того року багато його проектів вважаються виконаними у співавторстві зі Штадлером. Фірма займалась переважно проектуванням та будівництвом недорогого житла у Львові та регіоні. | |||
На поч. 1930-х рр. сертифікати на "право керувати всіма будівельними роботами та право складати проекти (плани) з усіх видів будівельних робіт" надано Мар'янові Нікодемовичу повторно: 13 жовтня 1933 р. – Міністерством внутрішніх справ, а 6 серпня 1934 р. – Львівським воєводським управлінням . Отримання цих повноважень стало закономірним етапом його професійного становлення. | На поч. 1930-х рр. сертифікати на "право керувати всіма будівельними роботами та право складати проекти (плани) з усіх видів будівельних робіт" надано Мар'янові Нікодемовичу повторно: 13 жовтня 1933 р. – Міністерством внутрішніх справ, а 6 серпня 1934 р. – Львівським воєводським управлінням . Отримання цих повноважень стало закономірним етапом його професійного становлення. | ||
У передвоєнний час (1937-1938) Мар'ян Нікодемович фактично реалізував свою мрію – побудував власний будинок для сім'ї на вул. А. Потоцького (сьогодні вул. Генерала Чупринки, 76). І хоча ремонтні роботи ще тривали (стелили паркет, завершували роботи на сходовій клітці тощо) родина Нікодемовичів восени 1938 р., заселила перший поверх свого будинку, однак ненадовго. Після окупації Львова нацистами в 1941 р., родину Нікодемовичів виселили з будинку. Район включили до дільниці Захисних загонів Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. В подальшому Нікодемовичі змінювали адреси, проживали в друзів. | У передвоєнний час (1937-1938) Мар'ян Нікодемович фактично реалізував свою мрію – побудував власний будинок для сім'ї на вул. А. Потоцького (сьогодні вул. Генерала Чупринки, 76). І хоча ремонтні роботи ще тривали (стелили паркет, завершували роботи на сходовій клітці тощо) родина Нікодемовичів восени 1938 р., заселила перший поверх свого будинку, однак ненадовго. Після окупації Львова нацистами в 1941 р., родину Нікодемовичів виселили з будинку. Район включили до дільниці Захисних загонів Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. В подальшому Нікодемовичі змінювали адреси, проживали в друзів. | ||
Упродовж воєнних 1939-1944 рр. Мар’ян Нікодемович працював у різних установах (технічному відділі університету, Дирекції залізниці, районних будівельних відділах), в основному по реконструкції та ремонті будівель, що зазнали руйнувань під час бомбардування . Після війни він залишився з дружиною і молодшим сином Андрієм у Львові. Вони оселились біля | Упродовж воєнних 1939-1944 рр. Мар’ян Нікодемович працював у різних установах (технічному відділі університету, Дирекції залізниці, районних будівельних відділах), в основному по реконструкції та ремонті будівель, що зазнали руйнувань під час бомбардування . Після війни він залишився з дружиною і молодшим сином Андрієм у Львові. Вони оселились біля Львівської політехніки. | ||
У 1948 р. | У 1948 р. Нікодемовичі повернулися до свого будинку, власниками якого залишалися до його | ||
націоналізації у 1961 р. Після війни архітектором вже не працював. Власний будинок був останнім проектом. | |||
Серед важливих реалізованих проектів архітектора Нікодемовича варто відзначити наступні: | Серед важливих реалізованих проектів архітектора Нікодемовича варто відзначити наступні: | ||
| Рядок 62: | Рядок 86: | ||
житловий комплекс для викладачів Львівського університету (1925 р.; спільно з Мечиславом Штадлером, вул. Ю. Супінського 11-13, сьогодні – М. Коцюбинського) та ін. | житловий комплекс для викладачів Львівського університету (1925 р.; спільно з Мечиславом Штадлером, вул. Ю. Супінського 11-13, сьогодні – М. Коцюбинського) та ін. | ||
Б) | Б) сакральні проекти: | ||
вежа костелу домініканців в Підкамені Бродівського повіту(1922 р.); | вежа костелу домініканців в Підкамені Бродівського повіту(1922 р.); | ||
костел та парафіяльний будинок (плебанія) в Брюховичах (1925 р.); | костел та парафіяльний будинок (плебанія) в Брюховичах (1925 р.); | ||
| Рядок 86: | Рядок 110: | ||
== [[Бібліографія Мар'яна Нікодемовича]] == | == [[Бібліографія Мар'яна Нікодемовича]] == | ||
(с) Дану статтю підготував кандидат історичних наук | (с) Дану статтю підготував кандидат історичних наук Цебенко А. М. | ||
[[Категорія:Персоналії]] | |||
Поточна версія на 14:48, 18 серпня 2026
Мар'ян Нікодемович (2.02.1890 – 8.02.1952) – львівський архітектор, доцент Львівської Політехніки.
Біографія
Народився 2 лютого 1890 р. у с. Мельниця-над-Дністром Борщівського дистрикту Тернопільського округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (сьогодні смт. Мельниця-Подільська Чортківський район Тернопільська область, Україна).
Відомо, що його батько Ігнатій (вірменин за походженням) працював у суді, а мати Любіна – донька знаного греко-католицького священника Йосифа Левицького . Ігнатій та Любіна, окрім спільних дітей Мар'яна й Олени (деякі джерела вказують Галини), виховували сина Ромуальда та дочку Марію-Магдалену від першого шлюбу чоловіка (деякі джерела вказують ще про одну дитину – Максиміліана). Коли Мар’янові було вісім років його батько помер [1].
14 лютого 1915 р. Мар'ян Нікодемович одружився з Оленою Должанською . Оскільки дружина була греко-католичкою шлюб відбувся в храмі Преображення Господнього (сьогодні - вул. Краківська, 21 ). У шлюбі вони мали трьох синів (хрещені та виховані в латинському обряді): Євгена, Олександра, Андрія.
Навчався у:
• Класичній гімназії м. Бережани (атестат отримав 23 червня 1908 р.)
• Інженерному відділі цісарсько- королівської Політехнічної школи у Львові (1908–1915 рр.).
Серед викладачів, які формували компетентності Маряна були такі відомі професори: Стефан Брила, Густав Бізанц, Адольф Шишко-Богуш, Теодор Таловський, Тадеуш Обмінський.
У березні 1950 р. у Мар'яна Нікодемовича стався інсульт. Відтоді його здоров’я погіршувалося. Помер 8 лютого 1952 р. Похоронений на Янівському кладовищі (поле 31), у гробівці, що належав друзям, які вже не мешкали у Львові. Там також похована і його дружина, яка померла 4 травня 1955 р. від сердечного нападу та двоє осіб з родини власників гробівця.
Діяльність у Львівській політехніці
Викладацьку діяльність він розпочав фактично ще студентом. Невдовзі після закінчення навчання був призначений старшим асистентом при кафедрі сферичної астрономії та вищої геодезії (1916-1921), потім доцентом кафедри загального будівництва у проф. Тадеуша Обмінського (1921-1928) [2] [3]. Від 1916 р. Мар’ян Нікодемович – член Політехнічного товариства у Львові, пізніше також Спілки польських архітекторів у Львові та Спілки архітекторів Речі Посполитої. Певний час не викладав у політехніці. Тоді викладацькою діяльністю був зайнятий у Художньо-промисловій школі (1927-1928, 1930-1936). У 1944 р. повернувся до викладацької діяльності в alma mater. У Львівському політехнічному інституті працював на кафедрі живописної перспективи нарисної геометрії до 1950 р. Через відмову пройти ідеологічну підготовку він зазнав численних репресій: працевлаштування лаборантом, утиски на робочих місцях, часті обшуки, розкрадання майна.
Архітектурна діяльність
Практичні навики професії Мар'ян освоював ще у студентські роки (1912-1914) у будівельній фірмі Вітольда Мінкевича і Владислава Дердацького. Вже тоді він брав участь у різних конкурсах, зокрема отримав першу премію в конкурсах на будівлю міської ради в Бережанах. Керівники фірми писали, що підчас праці у їхньому офісі, Мар'ян Нікодемович «займався проектуванням, ретельною розробкою планів і деталей, складанням кошторисів; виконував будь-які види діяльності пов'язані з будівництвом» .
У 1915 р. працював у технічному департаменті Львівського магістрату (1915-12.05.1919) . Там займався реставрацією кам'яниці Корнякта.
Ще працюючи в департаменті магістрату він влаштувався до львівської Дирекції державної залізниці. У серпні 1919 р. влаштувався в конструкторське бюро Владислава Дердацького та Станіслава Ревуцького, де працював до 30 вересня 1922 р.
Все доросле життя Мар'яна Нікодемовича було пов'язане зі Львовом, він виїжджав з міста, як згадує його син, лише на деякий час, наприклад, щоб вести будівельні роботи в інших місцях. Для архітектора Нікодемовича проектування було важливим напрямом, адже він один забезпечував сім'ю, тож шукав роботи, яка б гарантувала стабільний дохід. 19 січня 1923 р. він склав іспит на будівельника при регіональній Дирекції благоустрою Львівського воєводства, а 15 травня 1925 р. отримав атестат, завдяки якому набув «право керувати всіма будівельними роботами та готувати проекти на ці роботи на умовах концесії для забудовника, наданої Львівським воєводством» . У 1925 р. арх. Нікодемович заснував власну архітектурно-будівельну фірму спільно з Мечиславом Штадлером. Від того року багато його проектів вважаються виконаними у співавторстві зі Штадлером. Фірма займалась переважно проектуванням та будівництвом недорогого житла у Львові та регіоні. На поч. 1930-х рр. сертифікати на "право керувати всіма будівельними роботами та право складати проекти (плани) з усіх видів будівельних робіт" надано Мар'янові Нікодемовичу повторно: 13 жовтня 1933 р. – Міністерством внутрішніх справ, а 6 серпня 1934 р. – Львівським воєводським управлінням . Отримання цих повноважень стало закономірним етапом його професійного становлення. У передвоєнний час (1937-1938) Мар'ян Нікодемович фактично реалізував свою мрію – побудував власний будинок для сім'ї на вул. А. Потоцького (сьогодні вул. Генерала Чупринки, 76). І хоча ремонтні роботи ще тривали (стелили паркет, завершували роботи на сходовій клітці тощо) родина Нікодемовичів восени 1938 р., заселила перший поверх свого будинку, однак ненадовго. Після окупації Львова нацистами в 1941 р., родину Нікодемовичів виселили з будинку. Район включили до дільниці Захисних загонів Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. В подальшому Нікодемовичі змінювали адреси, проживали в друзів. Упродовж воєнних 1939-1944 рр. Мар’ян Нікодемович працював у різних установах (технічному відділі університету, Дирекції залізниці, районних будівельних відділах), в основному по реконструкції та ремонті будівель, що зазнали руйнувань під час бомбардування . Після війни він залишився з дружиною і молодшим сином Андрієм у Львові. Вони оселились біля Львівської політехніки. У 1948 р. Нікодемовичі повернулися до свого будинку, власниками якого залишалися до його націоналізації у 1961 р. Після війни архітектором вже не працював. Власний будинок був останнім проектом.
Серед важливих реалізованих проектів архітектора Нікодемовича варто відзначити наступні:
А) державно-комунальні проекти: павільйон Польського Комерційного банку на «Східних ярмарках» у Львові (1921 р. спільно з Альфредом Захаревичем і Євгенієм Червінським); реконструкція Жовківського замку (1922); перебудова Ратуші в Дрогобичі (1924 р., спільно з Яном Семковичем; реалізований в 1929 р.); центральний курортний будинок у Моршині (1935); 2-й гуртожиток для студентів медиків у Львові (1925 р., вул. Понятовського 9, сьогодні – У. Самчука); будинок Медичного Товариства (1927 р.; вул. Жиблікевича 23, сьогодні – Івана Франка); житловий комплекс для викладачів Львівського університету (1925 р.; спільно з Мечиславом Штадлером, вул. Ю. Супінського 11-13, сьогодні – М. Коцюбинського) та ін.
Б) сакральні проекти: вежа костелу домініканців в Підкамені Бродівського повіту(1922 р.); костел та парафіяльний будинок (плебанія) в Брюховичах (1925 р.); костел в Ненадовій Перемишльського повіту (1930 р.); надгробки для видавця Казимира Станіслава Якубовського 1926 р.), архітектора Євгенія Червінського (1930 р.).
В) приватні проекти: вілла для п. Лозинської (1925 р.; вул. Гроховського, сьогодні – Академіка Рудницького); вілла для п. Гайнера (1925 р.; спільно з Мечиславом Штадлером, вул. Гроховського, сьогодні – Академіка Рудницького); вілла для п. Добрянських у Яремче (1929 р.; власний будинок (1936 р.; вул. Потоцького, сьогодні – генерала Чупринки 76)[4].
До нереалізованих проектів належать: будівля Сілезького воєводства та сейму в Катовіцах (1923 р, спільно з Євгенієм Червінським); будівля Національного музею у Варшаві (1924 р.); кафедральний костел і будівлі курії в Катовіцах (1924 р.); санаторій Каси хворих у Львові на вулиці Курковій 31 (1927); будинок для професорів Львівського університету (1930).
Примітки
- ↑ Kwiatkowska-Frejlich Lidia. Marian Nikodemowicz architekt lwowski. Lublin, 2020. 168 s. http://zamek-lublin.pl/wp-content/uploads/2021/04/Marian_Nikodemowicz.pdf
- ↑ Жук І. Тадеуш Обмінський - творець і дослідник сакральної архітектури / І. Жук // Наукові записки УКУ. 2010. Ч. 2: Історія, вип. 1. C. 149-161. URL.: https://er.ucu.edu.ua/bitstream/handle/1/127/Zhuk%20Tadeusz%20Obminski%20Creator.pdf?sequence=1&isAllowed=y
- ↑ Kurek J. Twórczość a potrzeby idealne - projekty lwowskiego architekta Mariana Nikodemowicza / J. Kurek // Przestrzeń i Forma : сzasopismo. 2012. № 17. S. 471. URL.: http://yadda.icm.edu.pl/baztech/element/bwmeta1.element.baztech-06721d25-10ed-42c2-a20a-09a45e5765d5 (Last access: 02.02.2024)
- ↑ Kwiatkowska-Frejlich Lidia. Marian Nikodemowicz architekt lwowski. Lublin, 2020. 168 s. http://zamek-lublin.pl/wp-content/uploads/2021/04/Marian_Nikodemowicz.pdf
(с) Дану статтю підготував кандидат історичних наук Цебенко А. М.