Переключити меню
Toggle preferences menu
Переключити особисте меню
Ви не увійшли до системи
Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви внесете будь-які редагування.

Ризнер Юзеф: відмінності між версіями

Матеріал з Історія Львівської політехніки в особистостях
Frankiv (обговорення | внесок)
м Wikiuserwiki перейменував сторінку з Юзеф Ризнер на Ризнер Юзеф
 
(Не показано 33 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Юзеф Ризнер''' (Józef Ryzner) (1881–1955) –геодезист, астроном і метеоролог, керівник обсерваторії, викладач Львівської політехніки і Гірничо-металургійної академії у Кракові.
{{Scientist-full
[[Файл:Józef Ryzner.jpg|міні|'''Юзеф Ризнер''']]
| name = Юзеф Ризнер
| image = [[Файл:Józef Ryzner.jpg|міні|'''Юзеф Ризнер''']]
| birthname = Юзеф
| birthdate = 18 березня 1881
| birthplace = Пшеворськ
| dead = 21 травня 1955
| deadplace = Краків
| tad =
| mother =
| relatives =
| wife =
| citizenship = Австро-Угорська імперія
| nationality = поляк
| Almamater = Ягеллонський університет
| almafinish = 1905
| spec = геодезист, астроном, метеоролог
| science = геодезія, астрономія, метеорологія, геофізика
| scienlevel = доктор філософії
| sciencdate = 1917
| scienphd =
| scienphdate =
| students =
| famous = керівник Астрономічної обсерваторії Львівської політехніки, доцент Львівського політехнічного інституту, викладач Гірничо-металургійної академії у Кракові
| whois =
}}
 
'''Юзеф Ризнер''' (Józef Ryzner) (1881–1955) – геодезист, астроном і метеоролог, керівник обсерваторії, викладач Львівської політехніки і Гірничо-металургійної академії у Кракові.


= Біографія =
= Біографія =


Юзеф Ризнер народився 18 березня 1881 року в Пшеворську [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA], місто Пшеворського повіту Підкарпатського воєводства. У 1901 р. закінчив гімназію св. Анни в Кракові. Упродовж 1901–1905 рр. вивчав фізико-математичні дисципліни на філософському факультеті Ягеллонського університету в Кракові. Після завершення навчання у 1905–1906 рр. проходив педегогічну практику, працюючи вчителем математики в Третій гімназії ім. короля Яна ІІІ Собеського у Кракові<ref>Spórna Marcin „Sobek pamięta” // II Liceum Ogólnokształcące im. Króla Jana III Sobieskiego w Krakowie. URL: https://www.sobieski.krakow.pl/author/dyrekcja/page/2/ (last access: 07.02.2025).</ref>.  Наукову діяльність розпочав у 1907 р. у Краківській астрономічній обсерваторії Ягеллонського університету, спочатку як заступник асистента, а потім як асистент. У цей період він займався метеорологічними дослідженнями, результати яких публікував у журналі «Astronomische Nachrichten» [https://de.wikipedia. org/wiki/Astronomische_Nachrichten].
Юзеф Ризнер народився 18 березня 1881 року в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA Пшеворську], місто Пшеворського повіту Підкарпатського воєводства. У 1901 р. закінчив гімназію св. Анни в Кракові. Упродовж 1901–1905 рр. вивчав фізико-математичні дисципліни на філософському факультеті Ягеллонського університету в Кракові. Після завершення навчання у 1905–1906 рр. проходив педагогічну практику, працюючи вчителем математики в Третій гімназії ім. короля Яна ІІІ Собеського у Кракові<ref>Spórna Marcin „Sobek pamięta” // II Liceum Ogólnokształcące im. Króla Jana III Sobieskiego w Krakowie URL: https://www.sobieski.krakow.pl/author/dyrekcja/page/2/ (last access: 07.02.2025)</ref>.  Наукову діяльність розпочав у 1907 р. у Краківській астрономічній обсерваторії Ягеллонського університету, спочатку як заступник асистента, а потім як асистент. У цей період він займався метеорологічними дослідженнями, результати яких публікував у журналі [https://de.wikipedia.org/wiki/Astronomische_Nachrichten «Astronomische Nachrichten»].


Також в цей час він проводив вимірювання елементів земного магнетизму, таких як деклінація та інклінція, і опублікував їх у "Resultate der meteorologischen, seismologischen und magnetischen Beobachtungen an der k.k. Sternwarte Krakau" («Результати метеорологічних, сейсмологічних та магнітних спостережень на к.к. Краківська обсерваторія»).  
Також в цей час він проводив вимірювання елементів земного магнетизму, таких як деклінація та інклінція, і опублікував їх у "Resultate der meteorologischen, seismologischen und magnetischen Beobachtungen an der k.k. Sternwarte Krakau" («Результати метеорологічних, сейсмологічних та магнітних спостережень на к.к. Краківська обсерваторія»).  


У 1917 р. отримав ступінь доктора філософії в Ягеллонському університеті за роботу «Застосування методу Шустера для виявлення періодичності тиску» («Zastosowanie metody Schustera dla wykrycia okresowości ciśnienia»)<ref>Boczar S. Zastępca profesora doktor Józef Ryzner (1881-1955) // Zeszyty Naukowe AGH. № 17. Seria. Geodezja. 1959, № 2, S. 7.; Prace doktorskie w Zakładzie Klimatologii IGiGP UJ. URL: https://klimat.geo.uj.edu.pl/prace-doktorskie (last access: 07.02.2025)</ref>.
У 1917 р. отримав ступінь доктора філософії в Ягеллонському університеті за роботу «Застосування методу Шустера для виявлення періодичності тиску» («Zastosowanie metody Schustera dla wykrycia okresowości ciśnienia»)<ref>Boczar S. Zastępca profesora doktor Józef Ryzner (1881-1955) // Zeszyty Naukowe AGH. 1959. № 17. Seria. Geodezja. № 2, S. 7 ; Prace doktorskie w Zakładzie Klimatologii IGiGP UJ. URL: https://klimat.geo.uj.edu.pl/prace-doktorskie (last access: 07.02.2025)</ref>.


Протягом 1918–1944 рр. він працював у Львівській політехніці.  
Протягом 1918–1944 рр. він працював у Львівській політехніці.  


У 1946 р. переїхав до Кракова, де отримав посаду ад'юнкта на кафедрі вищої геодезії та астрономії Гірничо-металургійної академії (тепер – Гірничо-металургійна академія [ https://krakow.mapaakademicka.pl/mapa/akademia-gorniczo-hutnicza/?gad_source=1&gclid=Cj0KCQiAkoe9BhDYARIsAH85cDNBGsQpozkAvsNhUgwDLQv22jqRxsOllu77aQvlK5ykXLVck0RpAYoaAvzYEALw_wcB]). Він викладав астрономію, картографію та метеорологію. З 1951 р. виконував обов'язки керівника кафедри вищої геодезії Гірничо-металургійної академії.
У 1946 р. переїхав до Кракова, де отримав посаду ад'юнкта на кафедрі вищої геодезії та астрономії Гірничо-металургійної академії (тепер – [https://krakow.mapaakademicka.pl/mapa/akademia-gorniczo-hutnicza/?gad_source=1&gclid=Cj0KCQiAkoe9BhDYARIsAH85cDNBGsQpozkAvsNhUgwDLQv22jqRxsOllu77aQvlK5ykXLVck0RpAYoaAvzYEALw_wcB Гірничо-металургійна академія]). Він викладав астрономію, картографію та метеорологію. З 1951 р. виконував обов'язки керівника кафедри вищої геодезії Гірничо-металургійної академії.


Починаючи з 1952 р., окрім звичайних лекцій з астрономії та картографії, він почав проводити лекції з вищої геодезії та геофізики. За педагогічну та наукову роботу доктор Й. Ризнер отримав грошову нагороду в 1952 р. Того ж року він обійняв посаду керівника дослідницького колективу, який працював над проблемами вищої геодезії при кафедрі вищої геодезії та геодезичних розрахунків на факультеті гірничої геодезії [https://historia.agh.edu.pl/wiki/Wydzia%C5%82_Geodezji_G%C3%B3rniczej] Гірничо-металургійної академії. Наказом Міністерства вищої освіти Польської Народної Республіки у 1954 р. його було призначено заступником професора.  
Починаючи з 1952 р., окрім звичайних лекцій з астрономії та картографії, він почав проводити лекції з вищої геодезії та геофізики. За педагогічну та наукову роботу доктор Й. Ризнер отримав грошову нагороду в 1952 р. Того ж року він обійняв посаду керівника дослідницького колективу, який працював над проблемами вищої геодезії при кафедрі вищої геодезії та геодезичних розрахунків на [https://historia.agh.edu.pl/wiki/Wydzia%C5%82_Geodezji_G%C3%B3rniczej факультеті гірничої геодезії] Гірничо-металургійної академії. Наказом Міністерства вищої освіти Польської Народної Республіки у 1954 р. його було призначено заступником професора.  
Юзеф Ризнер – автор низки науково-популярних  статей з астрономії, геодезії та метеорології, зокрема опублікованих у журналі «Уранія», «Astronomische Nachrichten»<ref>Józef Ryzner // Non Omnis Moriar... Groby profesorów AGH Cmentarz Rakowicki / Hieronim Sieński. Kraków : Stowarzyszenie Wychowanków Akademii Górniczo-Hutniczej im. Stanisława Staszica w Krakowi, 2019. S 175-176. URL: https://swagh.agh.edu.pl/wp-content/uploads/2021/10/2019_groby_profesorow_sw_agh.pdf (last access: 07.02.2025)</ref>.
Юзеф Ризнер – автор низки науково-популярних  статей з астрономії, геодезії та метеорології, зокрема опублікованих у журналі «Уранія», «Astronomische Nachrichten»<ref>Józef Ryzner // Non Omnis Moriar... Groby profesorów AGH Cmentarz Rakowicki / Hieronim Sieński. Kraków : Stowarzyszenie Wychowanków Akademii Górniczo-Hutniczej im. Stanisława Staszica w Krakowi, 2019. S. 175-176. URL: https://swagh.agh.edu.pl/wp-content/uploads/2021/10/2019_groby_profesorow_sw_agh.pdf (last access: 07.02.2025)</ref>.


Юзеф Ризнер помер 21 травня 1955 р. у Кракові, де й був похований на Раковицькому цвинтарі.
Юзеф Ризнер помер 21 травня 1955 р. у Кракові, де й був похований на Раковицькому цвинтарі.


= Діяльність у Львівській політехніці =


= Діяльність у Львівській політехніці =  
У 1918 р. Юзеф Ризнер почав працювати на посаді конструктора в астрономічній обсерваторії Політехнічної школи у Львові, а від 1920 р. був призначений ад'юнктом на кафедру сферичної астрономії та вищої геодезії, де працював під керівництвом професора Л. Грабовського [https://esu.com.ua/article-26778 Л. Грабовського]<ref>Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19. T. 46. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1918. S. 101.; Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1920/21. T. 48. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 76.</ref>. Він також залишався основним спостерігачем обсерваторії та вів роботи в галузі метеорології, астрономії та сейсмології<ref>Wyniki spostrzeżen Meteorologicznych dokonanych w r. 1920 w Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej we Lwowie: z dodatkiem, obejmujacym sprawozdanie z czynnosci Stacyi Seismograficznej ; styczen-grudzien = Resultate der im Jahre 1920 an dem Observatorium der Technischen Hochschule in Lemberg angestellten meteorologischen Beobachtungen; Szkoła Politechniczna. Lwów: Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 6.</ref>.


У 1918 р. Юзеф Ризнер почав працювати на посаді конструктора в астрономічній обсерваторії Політехнічної школи у Львові, а від 1920 р. був призначений ад'юнктом на кафедру сферичної астрономії та вищої геодезії, де працював під керівництвом професора Л. Грабовського [https://esu.com.ua/article-26778]<ref>Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19. T. 46. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1918. S. 101.; Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1920/21. T. 48. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 76.</ref>. Він також залишався основним спостерігачем обсерваторії та вів роботи в галузі метеорології, астрономії та сейсмології<ref>Wyniki spostrzeżen Meteorologicznych dokonanych w r. 1920 w Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej we Lwowie: z dodatkiem, obejmujacym sprawozdanie z czynnosci Stacyi Seismograficznej ; styczen-grudzien = Resultate der im Jahre 1920 an dem Observatorium der Technischen Hochschule in Lemberg angestellten meteorologischen Beobachtungen; Szkoła Politechniczna. Lwów: Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 6.</ref>.  
[[Файл:М. Wyniki.jpg|ліворуч|міні|400x400пкс|Wyniki spostrzeżen Meteorologicznych dokonanych w r. 1920 w Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej we Lwowie (1920 р.)]]


[[Файл:М. Wyniki.jpg|ліворуч|міні|400x400пкс|Wyniki spostrzeżen Meteorologicznych dokonanych w r. 1920 w Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej we Lwowie]]
На кафедрі Ю. Ризнер проводив практичні і лабораторні заняття для студентів шляховиків та водного господарства,  читав лекції з метеорології та кліматології на відділах: сільськогосподарському та лісового господарства<ref>Астрономія у Львівській Політехніці / Степан Савчук, Любов Янків-Вітковська // Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття: Ч. 2. Львів : Артос, 2020. С. 378 https://books.google.com.ua/books?id=HUxPEAAAQBAJ&pg=PA361&hl=uk&source=gbs_toc_r&cad=2#v=onepage&q&f=false (last access: 07.02.2025) ; Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19 – Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. (1918–1939). Lwów, Т. 46–67</ref>.


На кафедрі Ю. Ризнер проводив практичні і лабораторні заняття для студентів шляховиків та водного господарства, читав лекції з метеорології та кліматології на відділах: сільськогосподарському та лісового господарства <ref>Астрономія у Львівській Політехніці / Степан Савчук, Любов Янків-Вітковська // Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття: Частина IІ. Львів : Артос, 2020 с. 378 https://books.google.com.ua/books?id=HUxPEAAAQBAJ&pg=PA361&hl=uk&source=gbs_toc_r&cad=2#v=onepage&q&f=false (last access: 07.02.2025); Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19 – Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. (1918–1939). Lwów, Т. 46–67</ref>.
У 1925–1934 рр. викладав авіаційну метрологію спочатку на механічному факультеті в конструкторській групі, а згодом на авіаційній секції<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1925/1926. T. 53. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. S. 69 ; Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1934/1935. T. 62. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. S. 85.</ref>.


У 1925–1934 рр. викладав авіаційну метрологію спочатку на механічному факультеті в конструкторській групі, а згодом на авіаційній секції <ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1925/1926. T. 53. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. S. 69; Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1934/1935. T. 62. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. S. 85.</ref>.
За трудовим договором, укладеним 27 серпня 1938 р., Юзефа Ризнера було офіційно призначено викладачем Львівської політехніки на рільничо-лісовому відділі, де він викладав курс лекцій з метеорології та кліматології<ref>Личное дело преподавателя Ризнера Юзефа // ДАЛО. Ф. 27. Оп. 4. Сп. 562. S. 1 зв.</ref>.
З 1939 р. був призначений на посаду доцента Львівського політехнічного інституту.  


З 1939 р. був призначений на посаду доцента Львівського політехнічного інституту. Під час німецької окупації зарахований до особового складу викладачів Державних технічних фахових курсів, де читав лекції з метрології та вищої геодезії.  
Під час німецької окупації зарахований до особового складу викладачів Державних технічних фахових курсів, де читав лекції з метрології та вищої геодезії.  


З 1941 по 1944 рр. керував Обсерваторією і Сейсмологічною станцією Львівського політехнічного інституту<ref>Życiorysy profesorów i asystentów Akademii Górniczo-Hutniczej w Krakowie (1919-1964) / M. Odlanicki-Poczobutt. Kraków 1965, s. 177-178. URL: https://books.google.com.ua/books/about/%C5%BByciorysy_profesor%C3%B3w_i_asystent%C3%B3w_Aka.html?id=hSScOy6Hu_QC&redir_esc=y (last access: 07.02.2025)</ref>. Ю. Ризнер продовжував виконувати астрономічні спостереження. Він проводив візуальні мікрометричні вимірювання яскравих астероїдів і комет, спостерігав за проходженням зірок через диск Місяця та досліджував затемнення Сонця і Місяця, в рамках програми, що передбачала інтеграцію астрономічних обсерваторій Варшави, Кракова та Львова до загальнонімецької програми магнітних, геофізичних та сейсмологічних досліджень. Директором цих обсерваторій став професор Курт Вальтер з обсерваторії в Потсдамі<ref>Krawczyk J. Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej // Geodezja i Kartografia. 1991. Т. 15, z. 2. S. 253. URL : https://www.researchgate.net/profile/Jerzy-Krawczyk/publication/331590539_Geodezja_lwowska_w_czasie_II_wojny_swiatowej/links/5c825957299bf1268d453414/Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej.pdf (last access: 07.02.2025)</ref>.  
З 1941 по 1944 рр. керував Обсерваторією і Сейсмологічною станцією Львівського політехнічного інституту<ref>Życiorysy profesorów i asystentów Akademii Górniczo-Hutniczej w Krakowie (1919-1964) / red. M. Odlanicki-Poczobutt. Kraków, 1965. S. 177-178. URL: https://books.google.com.ua/books/about/%C5%BByciorysy_profesor%C3%B3w_i_asystent%C3%B3w_Aka.html?id=hSScOy6Hu_QC&redir_esc=y (last access: 07.02.2025)</ref>. Ю. Ризнер продовжував виконувати астрономічні спостереження. Він проводив візуальні мікрометричні вимірювання яскравих астероїдів і комет, спостерігав за проходженням зірок через диск Місяця та досліджував затемнення Сонця і Місяця, в рамках програми, що передбачала інтеграцію астрономічних обсерваторій Варшави, Кракова та Львова до загальнонімецької програми магнітних, геофізичних та сейсмологічних досліджень. Директором цих обсерваторій став професор Курт Вальтер з обсерваторії в Потсдамі<ref>Krawczyk J. Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej // Geodezja i Kartografia. 1991. Т. 15, z. 2. S. 253. URL : https://www.researchgate.net/profile/Jerzy-Krawczyk/publication/331590539_Geodezja_lwowska_w_czasie_II_wojny_swiatowej/links/5c825957299bf1268d453414/Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej.pdf (last access: 07.02.2025)</ref>.  
Під керівництвом Ю. Ризнера, персонал обсерваторії продовжував наукові дослідження, незначно змінюючи роботу установи.  
Під керівництвом Ю. Ризнера, персонал обсерваторії продовжував наукові дослідження, незначно змінюючи роботу установи.  


[[Файл:.jpg|праворуч|міні|400x400пкс|]]
[[Файл:Ризнер.jpg|праворуч|міні|400x400пкс| Витяг з архіву]]




Рядок 42: Рядок 70:
= Нагороди та членство =  
= Нагороди та членство =  


З 1921 р. – член Товариства прихильників Астрономії (Towarzystwo Milosnikow Astronomii[https://pl.wikipedia.org/wiki/Polskie_Towarzystwo_Mi%C5%82o%C5%9Bnik%C3%B3w_Astronomii]).   
З 1921 р. – член Товариства прихильників Астрономії  
([https://pl.wikipedia.org/wiki/Polskie_Towarzystwo_Mi%C5%82o%C5%9Bnik%C3%B3w_Astronomii Towarzystwo Milosnikow Astronomii])<ref>Zajdler L. 50 lat naszego towarzystwa / Ludowik Zajdler // Urania. 1972. № 2. S. 39. URL : https://www.google.com.ua/books/edition/Urania_2_1972/wntnCgAAQBAJ?hl=ru&gbpv=1&dq=J%C3%B3zef+Ryzner&pg=PA39&printsec=frontcover (last access: 07.02.2025) ; Lista członków T.M.A. w styczniu 1923 // Urania. 1923. № 3–4. S. 106. URL : https://www.google.com.ua/books/edition/Urania_3_4_1922/CztmCgAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=RYZNER+J%C3%93ZEF&pg=PA106&printsec=frontcover (last access: 07.02.2025)</ref>.   


1934 р. Юзеф Ризнер був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги за наукову діяльність.
1934 р. Юзеф Ризнер був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги за наукову діяльність.
Рядок 52: Рядок 81:


(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина  Франкків.
(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина  Франкків.
[[Категорія:Персоналії]]

Поточна версія на 07:47, 29 липня 2026

Юзеф Ризнер (Józef Ryzner) (1881–1955) – геодезист, астроном і метеоролог, керівник обсерваторії, викладач Львівської політехніки і Гірничо-металургійної академії у Кракові.

Біографія

Юзеф Ризнер народився 18 березня 1881 року в Пшеворську, місто Пшеворського повіту Підкарпатського воєводства. У 1901 р. закінчив гімназію св. Анни в Кракові. Упродовж 1901–1905 рр. вивчав фізико-математичні дисципліни на філософському факультеті Ягеллонського університету в Кракові. Після завершення навчання у 1905–1906 рр. проходив педагогічну практику, працюючи вчителем математики в Третій гімназії ім. короля Яна ІІІ Собеського у Кракові[1]. Наукову діяльність розпочав у 1907 р. у Краківській астрономічній обсерваторії Ягеллонського університету, спочатку як заступник асистента, а потім як асистент. У цей період він займався метеорологічними дослідженнями, результати яких публікував у журналі «Astronomische Nachrichten».

Також в цей час він проводив вимірювання елементів земного магнетизму, таких як деклінація та інклінція, і опублікував їх у "Resultate der meteorologischen, seismologischen und magnetischen Beobachtungen an der k.k. Sternwarte Krakau" («Результати метеорологічних, сейсмологічних та магнітних спостережень на к.к. Краківська обсерваторія»).

У 1917 р. отримав ступінь доктора філософії в Ягеллонському університеті за роботу «Застосування методу Шустера для виявлення періодичності тиску» («Zastosowanie metody Schustera dla wykrycia okresowości ciśnienia»)[2].

Протягом 1918–1944 рр. він працював у Львівській політехніці.

У 1946 р. переїхав до Кракова, де отримав посаду ад'юнкта на кафедрі вищої геодезії та астрономії Гірничо-металургійної академії (тепер – Гірничо-металургійна академія). Він викладав астрономію, картографію та метеорологію. З 1951 р. виконував обов'язки керівника кафедри вищої геодезії Гірничо-металургійної академії.

Починаючи з 1952 р., окрім звичайних лекцій з астрономії та картографії, він почав проводити лекції з вищої геодезії та геофізики. За педагогічну та наукову роботу доктор Й. Ризнер отримав грошову нагороду в 1952 р. Того ж року він обійняв посаду керівника дослідницького колективу, який працював над проблемами вищої геодезії при кафедрі вищої геодезії та геодезичних розрахунків на факультеті гірничої геодезії Гірничо-металургійної академії. Наказом Міністерства вищої освіти Польської Народної Республіки у 1954 р. його було призначено заступником професора. Юзеф Ризнер – автор низки науково-популярних статей з астрономії, геодезії та метеорології, зокрема опублікованих у журналі «Уранія», «Astronomische Nachrichten»[3].

Юзеф Ризнер помер 21 травня 1955 р. у Кракові, де й був похований на Раковицькому цвинтарі.

Діяльність у Львівській політехніці

У 1918 р. Юзеф Ризнер почав працювати на посаді конструктора в астрономічній обсерваторії Політехнічної школи у Львові, а від 1920 р. був призначений ад'юнктом на кафедру сферичної астрономії та вищої геодезії, де працював під керівництвом професора Л. Грабовського Л. Грабовського[4]. Він також залишався основним спостерігачем обсерваторії та вів роботи в галузі метеорології, астрономії та сейсмології[5].

Wyniki spostrzeżen Meteorologicznych dokonanych w r. 1920 w Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej we Lwowie (1920 р.)

На кафедрі Ю. Ризнер проводив практичні і лабораторні заняття для студентів шляховиків та водного господарства, читав лекції з метеорології та кліматології на відділах: сільськогосподарському та лісового господарства[6].

У 1925–1934 рр. викладав авіаційну метрологію спочатку на механічному факультеті в конструкторській групі, а згодом на авіаційній секції[7].

За трудовим договором, укладеним 27 серпня 1938 р., Юзефа Ризнера було офіційно призначено викладачем Львівської політехніки на рільничо-лісовому відділі, де він викладав курс лекцій з метеорології та кліматології[8]. З 1939 р. був призначений на посаду доцента Львівського політехнічного інституту.

Під час німецької окупації зарахований до особового складу викладачів Державних технічних фахових курсів, де читав лекції з метрології та вищої геодезії.

З 1941 по 1944 рр. керував Обсерваторією і Сейсмологічною станцією Львівського політехнічного інституту[9]. Ю. Ризнер продовжував виконувати астрономічні спостереження. Він проводив візуальні мікрометричні вимірювання яскравих астероїдів і комет, спостерігав за проходженням зірок через диск Місяця та досліджував затемнення Сонця і Місяця, в рамках програми, що передбачала інтеграцію астрономічних обсерваторій Варшави, Кракова та Львова до загальнонімецької програми магнітних, геофізичних та сейсмологічних досліджень. Директором цих обсерваторій став професор Курт Вальтер з обсерваторії в Потсдамі[10]. Під керівництвом Ю. Ризнера, персонал обсерваторії продовжував наукові дослідження, незначно змінюючи роботу установи.

Витяг з архіву


Упродовж 1944–1946 рр. продовжив працювати у Львівському політехнічному інституті, виконуючи обов’язки керівника кафедри астрономії та вищої геодезії.

Нагороди та членство

З 1921 р. – член Товариства прихильників Астрономії (Towarzystwo Milosnikow Astronomii)[11].

1934 р. Юзеф Ризнер був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги за наукову діяльність.

Примітки

  1. ↑ Spórna Marcin „Sobek pamięta” // II Liceum Ogólnokształcące im. Króla Jana III Sobieskiego w Krakowie URL: https://www.sobieski.krakow.pl/author/dyrekcja/page/2/ (last access: 07.02.2025)
  2. ↑ Boczar S. Zastępca profesora doktor Józef Ryzner (1881-1955) // Zeszyty Naukowe AGH. 1959. № 17. Seria. Geodezja. № 2, S. 7 ; Prace doktorskie w Zakładzie Klimatologii IGiGP UJ. URL: https://klimat.geo.uj.edu.pl/prace-doktorskie (last access: 07.02.2025)
  3. ↑ Józef Ryzner // Non Omnis Moriar... Groby profesorów AGH Cmentarz Rakowicki / Hieronim Sieński. Kraków : Stowarzyszenie Wychowanków Akademii Górniczo-Hutniczej im. Stanisława Staszica w Krakowi, 2019. S. 175-176. URL: https://swagh.agh.edu.pl/wp-content/uploads/2021/10/2019_groby_profesorow_sw_agh.pdf (last access: 07.02.2025)
  4. ↑ Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19. T. 46. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1918. S. 101.; Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1920/21. T. 48. We Lwowie : nakładem Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 76.
  5. ↑ Wyniki spostrzeżen Meteorologicznych dokonanych w r. 1920 w Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej we Lwowie: z dodatkiem, obejmujacym sprawozdanie z czynnosci Stacyi Seismograficznej ; styczen-grudzien = Resultate der im Jahre 1920 an dem Observatorium der Technischen Hochschule in Lemberg angestellten meteorologischen Beobachtungen; Szkoła Politechniczna. Lwów: Obserwatoryum Szkoly Politechnicznej, 1920. S. 6.
  6. ↑ Астрономія у Львівській Політехніці / Степан Савчук, Любов Янків-Вітковська // Leopolis Scientifica. Наука у Львові до середини XX століття: Ч. 2. Львів : Артос, 2020. С. 378 https://books.google.com.ua/books?id=HUxPEAAAQBAJ&pg=PA361&hl=uk&source=gbs_toc_r&cad=2#v=onepage&q&f=false (last access: 07.02.2025) ; Program Szkoły Politechnicznej we Lwowie na rok naukowy 1918/19 – Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. (1918–1939). Lwów, Т. 46–67
  7. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1925/1926. T. 53. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. S. 69 ; Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1934/1935. T. 62. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. S. 85.
  8. ↑ Личное дело преподавателя Ризнера Юзефа // ДАЛО. Ф. 27. Оп. 4. Сп. 562. S. 1 зв.
  9. ↑ Życiorysy profesorów i asystentów Akademii Górniczo-Hutniczej w Krakowie (1919-1964) / red. M. Odlanicki-Poczobutt. Kraków, 1965. S. 177-178. URL: https://books.google.com.ua/books/about/%C5%BByciorysy_profesor%C3%B3w_i_asystent%C3%B3w_Aka.html?id=hSScOy6Hu_QC&redir_esc=y (last access: 07.02.2025)
  10. ↑ Krawczyk J. Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej // Geodezja i Kartografia. 1991. Т. 15, z. 2. S. 253. URL : https://www.researchgate.net/profile/Jerzy-Krawczyk/publication/331590539_Geodezja_lwowska_w_czasie_II_wojny_swiatowej/links/5c825957299bf1268d453414/Geodezja-lwowska-w-czasie-II-wojny-swiatowej.pdf (last access: 07.02.2025)
  11. ↑ Zajdler L. 50 lat naszego towarzystwa / Ludowik Zajdler // Urania. 1972. № 2. S. 39. URL : https://www.google.com.ua/books/edition/Urania_2_1972/wntnCgAAQBAJ?hl=ru&gbpv=1&dq=J%C3%B3zef+Ryzner&pg=PA39&printsec=frontcover (last access: 07.02.2025) ; Lista członków T.M.A. w styczniu 1923 // Urania. 1923. № 3–4. S. 106. URL : https://www.google.com.ua/books/edition/Urania_3_4_1922/CztmCgAAQBAJ?hl=uk&gbpv=1&dq=RYZNER+J%C3%93ZEF&pg=PA106&printsec=frontcover (last access: 07.02.2025)

(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина Франкків.