Wikiuserwiki в 12:05, 19 липня 2026

2026-07-19T12:05:39Z

← Попередня версія		Версія за 14:05, 19 липня 2026
Рядок 38:		Рядок 38:

	(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна		(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна

			[[Категорія:Персоналії]]

Frankiv в 21:08, 5 листопада 2025

2025-11-05T21:08:36Z

← Попередня версія		Версія за 23:08, 5 листопада 2025
Рядок 29:		Рядок 29:

	Автор понад 50 наукових праць, навчально-методичних посібників з автоматизації теплоенергетичних процесів. Зокрема: «Возможности бесконтактного измерения температуры вращающихся поверхностей» (1958); Возможности и применение сцинтиляционных счетчиков для радиометрии скважин в условиях высоких температур (1958); «Автоматичне регулювання котельних установок» (1963); «Обозначения основных величин и условные изображения приборов в схемах автоматизации производственных процессов» (1963); «К вопросу о применении пневматических схем» (1967); «До питання про класифікацію типових ланок лінійних динамічних систем» (1971); «Про один метод визначення економічної ефективності системи автоматичного регулювання» (1972).		Автор понад 50 наукових праць, навчально-методичних посібників з автоматизації теплоенергетичних процесів. Зокрема: «Возможности бесконтактного измерения температуры вращающихся поверхностей» (1958); Возможности и применение сцинтиляционных счетчиков для радиометрии скважин в условиях высоких температур (1958); «Автоматичне регулювання котельних установок» (1963); «Обозначения основных величин и условные изображения приборов в схемах автоматизации производственных процессов» (1963); «К вопросу о применении пневматических схем» (1967); «До питання про класифікацію типових ланок лінійних динамічних систем» (1971); «Про один метод визначення економічної ефективності системи автоматичного регулювання» (1972).

			= Примітки =

			{{reflist}}<references />

	==[[Бібліографія Юрія Сітницького]]==		==[[Бібліографія Юрія Сітницького]]==

	~~== Примітки ==~~
	~~{{reflist}}~~
	(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна		(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна

Frankiv: Створена сторінка: '''Юрій Іванович Сітницький''' '''Юрій Іванович Сітницький''' – український науковець, фахівець у галузі автоматизації хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів. ==Коротка біографія і професійна діяльність== Народився 27 лист...

2025-11-02T14:51:39Z

Створена сторінка: міні|'''Юрій Іванович Сітницький''' '''Юрій Іванович Сітницький''' – український науковець, фахівець у галузі автоматизації хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів. ==Коротка біографія і професійна діяльність== Народився 27 лист...

Нова сторінка

[[Файл:Юрій.jpg|міні|'''Юрій Іванович Сітницький''']]

'''Юрій Іванович Сітницький''' – український науковець, фахівець у галузі автоматизації хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів.

==Коротка біографія і професійна діяльність==

Народився 27 листопада 1912 р. у м. Львові у сім’ї професора Академічної гімназії Івана Сітницького.<ref>[https://100krokiv.info/2017/11/sitnytskyj-yurij-inzhener-mandrivnyk Історія пласту]</ref>

Вчився в народній школі (1918–1922), в українській гімназії (1922–1930), після закінчення якої майже рік працював на Львівському металообробному заводі «Ferrum».
Восени 1931 р. вступив на механічний факультет [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]], де навчався до 1939 р. Отримав диплом інженера-механіка і зарахований лаборантом, згодом, – асистентом кафедри теплових вимірювань цього факультету.<ref name="multiple"> Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 117–119.</ref>

Під час німецької окупації працював інженером Водоканалтресту і асистентом фахових технічних курсів, відкритих на базі [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]].

У 1944 р. призначений асистентом, потім (1948) – старшим викладачем кафедри електромеханічних приладів ЛПІ. Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вимірювання пульсуючих витрат газу» і здобув вчений ступінь кандидата технічних наук (1952). Затверджений у вченому званні доцента (1954).<ref name="multiple"> Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 117–119.</ref>

Упродовж 1958–1970 рр. – один і засновників і завідувач кафедри «Автоматизація виробничих процесів», згодом перейменованої у кафедру «Автоматизація теплових та хімічних процесів».
Під керівництвом Юрія Сітницького створені нові лабораторії (пневмоавтоматики, моделювання технологічних процесів на основі аналогових моделюючих машин), поповнена матеріально-технічна база кафедри.

Заснував відділ автоматизації виробничих процесів в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР, де працював за сумісництвом (1959–1961).<ref name="multiple"> Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 117–119.</ref> У 1966 р. організував курси майстрів з ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в «Союзенергоремонттресті». Упродовж багатьох років був редактором журналу «Контрольно-измерительная техника».

Під керівництвом вченого підготовлено і захищено 11 кандидатських дисертацій.

У 1983 р. вийшов на пенсію. Помер у Львові 28 вересня 1992 р. Похований на Брюховицькому цвинтарі.

==Наукова діяльність==
Під керівництвом вченого[[Файл: Зобр_обкл_Автом_регулюв_кот_устан.jpg|150px |83 КБ |thumb|left| Автоматичне регулювання котельних установок : учбовий посібник]] сформувався напрям наукових досліджень, пов’язаний із підвищенням точності вимірювання витрат методом змінного перпаду тисків, вимірювання температури, автоматизацією хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів, опрацюванням теорії автоматичного керування процесами.<ref name="multiple"> Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 117–119.</ref>

Серед послідовників його наукової школи – Є. Пістун, Л. Фабрі, В. Кос, Є. Ковела, А. Данельська.<ref>Бурштинська Х. / Високе небо Юрія Сітницького // Аудиторія. – 2012. – 20–26 груд. (чис. 39). С. 10.</ref>

Автор понад 50 наукових праць, навчально-методичних посібників з автоматизації теплоенергетичних процесів. Зокрема: «Возможности бесконтактного измерения температуры вращающихся поверхностей» (1958); Возможности и применение сцинтиляционных счетчиков для радиометрии скважин в условиях высоких температур (1958); «Автоматичне регулювання котельних установок» (1963); «Обозначения основных величин и условные изображения приборов в схемах автоматизации производственных процессов» (1963); «К вопросу о применении пневматических схем» (1967); «До питання про класифікацію типових ланок лінійних динамічних систем» (1971); «Про один метод визначення економічної ефективності системи автоматичного регулювання» (1972).

==[[Бібліографія Юрія Сітницького]]==

== Примітки ==
{{reflist}}
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна

Сітницький Юрій Іванович - Історія редагувань

Wikiuserwiki в 12:05, 19 липня 2026

Frankiv в 21:08, 5 листопада 2025